ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
2. Установіть, про що йдеться в текстах історичних джерел. Обгрунтуйте історичне значен-
ня подій, про які йдеться у джерелах.
А. «Ми, русини, особливо в Галичині, з давен-давна хлопська нація. Майже все, що підне-
слося понад хлопа, - чи мо шляхта, чи міщани, - все ме за польських часів зробилося по-
ляком; за Австрії зразу німцем, а пізніше знов поляком. При руській мові, при руськi на
родностi лишалися тільки прості чорні хлопи і вбогі та маловчені сільські священники.
Вищi духовнi особи, епископи та каноніки говорили й писали по-польськи або по-латині.
Цікава річ, що в перших 50 лiтах австрійського панування польська мова серед галиць-
кого духовенства, навіть у менших містах і у селах, була розширена далеко більше, ніж
за часів Польської держави. Так само й мi мiщанські родини, що в початку австрійського
панування ще були лишилися при рущинi, до 1820 року майже зовсім спольщилися>>
(І. Франко).
Б. «Найновіший, однак, твiр малоросійської літератури, який дійсно можна рекоменду-
вати кожному любителю слов'янської літератури, особливо філологам і граматикам,
насамперед ради пізнання тієï мови, якою розмовляє більше мільйона слов'ян, є надруко-
ваний мум, у Будi, 1837 р. під назвою "Русалка Дністрова. Це перша книга, написана про-
смою народною малоросійською мовою i надрукована нашими гражданськими буквами
(Т. Павлович, редактор часопису «Србскій народний листъ»).
В. ...В день перед знесенням панщини зібралися Русини у Львові, заснували товариство
Головну руську раду для оборони прав руського народу, в котрій обняв провід тодішній
Епископ (опiсля митрополит) Григорій Яхимович. З'явився тоді перший руський часопис
"Зоря Галицька", а восени 1848 р. заходом поета Миколи Устияновича і Івана Борискевича
з'їхалися у Львові руські учені, щоби порадитися над розвитком руської мови і руського
письменства, і заснували товариство Галицько-руська матиця, котре мало видавати
книжки для просвіти народу» (К. Левицький).