Українська література - решения школьных заданий

Предмет: Українська література, автор: saloemma2010
Будь ласка допоможіть!!!!!!!!
1 ответ
6 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: Lanelliiii
Назва твору- «Мазепа»
Автор- Джордж Гордон Байрон
Вибачте,знаю тільки це(((
1 ответ
6 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: KINGZNANIA
покривлю вежі люди задумали зробити "Про Вавилонську вежу"

а) срібною б) пофарбованую в синій колір в) із нержавіючого заліза г) золотою
1 ответ
6 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: darynaboechko41
Вигадайте цікаву історію походження вашого прізвища.(6-8 речень).
Моя фамилия Боечко!
Даю 30 балов!!
1 ответ
6 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: petelkoviktor931
ІВАН ФРАНКО. ПОЕМА «МОЙСЕЙ» ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ

1. Упродовж скількох років і куди веде Мойсей свій народ (ізраїльтян)?

2. Про що свідчать ці слова й кому вони належать? «Набрехали пророки! У пустині нам жить і вмирать! Чого ще ждать? І доки?»

3. У чиї душі й голови Мойсеєві «пророцькі слова перейшли»?

4. Хто підбурював народ проти пророка?

5. Ставши на камені, що сказав Мойсей людям?

6. Яких рослин дерева пропонували обрати своїм царем?

7. Хто й до кого звертається з такими словами Бо люблю я тебе не лише За твою добру вдачу, А й за хиби та злоби твої, Хоч над ними і плачу ?

8. Хто й до кого звертається з такими словами

Та прийде колись час і для вас

В життєвому пориві,

Появиться вам кущ огняний,

Як мені на Хориві.

Не гасіте ж святого огню,

Щоб, як поклик настане,

Ви могли щиросердно сказать:

«Я готовий, о пане!»?

9. Хто й до кого звертається з такими словами

Ось я шлях довершив, що тоді

Ти вказав мені, батьку,

І знов сам перед тебе стаю,

Як був сам на початку?

10. Хто й до кого звертається з такими словами Чи так важно, хто я? Хто зумів Наказать колись морю,

Тому важно не хто, але що І чи правду говорю ?

11. Чого боялися люди в таборі, спостерігаючи, як ревно молиться Мой («...стоїть на молитві Мойсей Нерухомий, як скеля»)?

12. Хто й до кого звертається з такими словами Скільки зморшків на твоїм чолі! І зв'ялене все тіло! І волосся, що гладила я, Наче сніг, побіліло?

13. Хто «той дивовижний сліпець, Що чужим очам вірить»?

14. Хто й до кого звертається з такими словами

Що мені твоя вбога клятьба!

Ти б умер із одчаю,

Якби сотую частку лишень

Знав того, що я знаю?

15. Хто й до кого звертається з такими словами

Тут і кості зотліють твої

На взірець і для страху

Всім, що рвуться весь вік до мети

І вмирають на шляху ?

16. Яка доля спіткала Датана й Авірона?

17. Хто і з якої причини впав у відчай, про що свідчать слова:

Що ще вчора байдужне було,

Нині любе й шановне;

Що ще вчора топтав, оплював,

Нині святості повне.

Ні, нема! І було те «нема»,

Мов жах смерті холодний.

Чули всі: щезло те, без чого

Жить ніхто з них не годний?

18. Хто очолив народ, щоб завершити розпочату Мойсеєм справу? І зірвався той крик, мов орел, Над німою юрбою, Покотився луною до гір: «До походу! До бою!»
1 ответ
6 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: petelkoviktor931
Про що свідчать ці слова й кому вони належать?
«Набрехали пророки!
У пустині нам жить і вмирать!
Чого ще ждать? I доки?»
2 ответа
6 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: angelinakipcisina2
Підтвердіть або спростуйте тезу Батьківщини 2-е слово навіть для тих хто не віриться в ній і подався в далечінь у пошуках кращої долі 6 7 речень
1 ответ
6 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: pilipenkoroman
Здоровенний чорний пес ухопив козака за шаровари й потягнув, аж затріщала тканина. Озираючись, Омелько рушив пожарищем. Над купами обвугленої глини, чорного вугілля та сизого попелу стовбичило кілька обгорілих коминів. На витолоченім спориші лежали мертві хуторяни. Омелько слухався пса й ішов туди, куди той тяг. Собака привів козака до колодязя з журавлем, став на зруб і з голосним гавкотом почав зазирати в колодязь. Омелько й собі нахилився над колодязем і зрозумів: треба швидше лізти. Припнувши коня до колодязного стовпа, козак роззувся, закасав шаровари й поліз у отвір. Пес нахилився над темним колодязем і нетерпляче повискував. За якийсь час козак виліз із колодязя. Утер піт з чола, став босими ногами на зруб та й почав тягнути жердину із цебром. Витягав помалу, обережно, з передихом. Пес бігав навколо зрубу, ставав дибки, скавучав, зазираючи в колодязь. Нарешті, витяг Омелько на цебрі прив’язаного до жердини поясом ледь живого хлопчика. Витягнувши, відв’язав, узяв на руки. А пес скаче, малому п’яти облизує! Хлоп’я ледве ворушило губами – було наскрізь мокре, змерзло. - Твої в гаю сховалися? – спитав малого козак. - Не встигли. Тата й маму татари взяли. Діда й бабу порубали. - Отакої... Ну скидай свої пишні шати та вигрівайся під сонцем... Я коня попораю, бо ж кінь козакові перший товариш. Тоді пошукаємо чогось і нам підкріпитись. Але малий так задубів, що й сорочку, осизлу, в зелені, не був спроможний зняти. Омелько роздягнув хлоп’я й посадив на свою розгорнуту свиту. Розсідлавши Буланка, козак обдивився його від вух до копит. Притрусив сушеним зіллям рану від татарської стріли. Тоді вийняв з торби бублика, вломив шматочок і простягнув хлопчику. Малий, здавалось, ось-ось заллється сльозами. - Не можна з голоду наїдатись. Коли я в сарацинів був у полоні, якось вели нас через піски і так випало, що лишилися без їжі. Вода, хоч і погана, у козячих міхах була. От ми йшли з водою, але без їжі. І ніхто не сконав. А як прийшли до оази, то ті, хто на їжу накинувся, переставилися. Я якось, Божою волею, утримався і не тільки не мучився, а й утік із тих страшних країв... Козак осідлав Буланка, посадовив хлопчика в сідло, узяв у руки мушкет і цмокнув коневі. Той рушив за хазяїном. Пес крутився навколо них. Піднялися на пагорб і побачили внизу згарища. У кількох місцях з-під попелу блимали червоні жарини. Тут уже греблися здичавілі собаки, стрибали й сварилися між собою ворони. Пес загавкотів. Омелько кілька разів хльоснув нагайкою – ворони зразу знялись, а собаки, хоч і огризаючись, відійшли подалі. Козак прив’язав Буланка до обгорілої вишні. Тонкі гілки гнулися від щедрого урожаю. Вишні були попечені, вкриті чорною кіптявою. Де голіруч, де дрючком Омелько потроху розваляв верх згарища. Підважив жердиною, відвернув товстий шар із вугілля й мертвих тіл. Зняв шапку, перехрестився, узяв хлопчика за плечі. - Не плач! Їм уже не поможеш. Царство небесне та упокій їхнім душам! - Ой боюся! – заплакав малий. – Татари вернуться і нас підсмажать. - Щоб ти не боявся, будь мені сином. - А мій батько не помер, його татари забрали... - Твоя правда, малий. Тоді будь мені названим сином. Якщо твоя згода, тоді мій син названий не може боятися татар. Бо я, твій названий батько, Омелько Баламут, ніколи не боявся ні татарина, ні турка. Стерегтися треба, а боятися козак не може. Знаєш, скільки мені було років, як я першого татарина впорав? Від тебе не набагато був старший. На наше село поганці наскочили. Тут гармидер, смерть і гвалт, а я підібрався до вбитого, витягнув у нього лук і стріли. І першою ж стрілою зняв татарина з коня! От яка історія... Тепер їдьмо до людей. Будеш мені за товариша, бо не знаю я тутешніх доріг дайте ответи на ети вопроси
Козак опинився на границі
до колодязя козак підійшов
хлопчикика козак витягнув з колодязя
доки хлопчик грівсяч на сонці козак
хлопчикові козак дав лише шматочок бублика тому що
значення слово оаза
козакового коня звали
підявшись на пагорб козак із хлопчиком побачили
козак просив хлопця стати йому за назвою сина тому що
прізвисько козака було
опрацьований текст належить
1 ответ
6 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: yanevrodioo565
Напишіть міні-твір-роздум на тему "Велика сила гумору у творі "Енеїда" Івана Котляревського"
1 ответ
6 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: Аноним
Помогите срочно очень.
Балы потом добавлю честно пока нету.
Нужно сделать художный анализ покзиии вот эта поезия:
Українська література
7Б
Нейваненко С.
31/32 тем уроків пройдено
22-го грудня, 13:00
ЛРК . Утвердження спадкоємності поколінь у віршах О. Олійникова «Повертайтеся, хлопці».
Розпрягайте, хлопці, літаки:

Хай-но спочивають, роботящі.

Гарно воно в небі,

а таки

Вдома, на землі, їй-богу, краще.



Накричавсь до хрипу шлемофон.

Нагулись мотори до агоній...

Може б, хто згадав хоч упівтон

Давню: "Розпрягайте, хлопці, коней"?



...Тихий вечір травами котив.

Льотчикам натомлено дрімалось.

Старший спогадав старий мотив,

Молоді крилом прилаштувались.



А один замислено мовчав,

Оповитий маренням, як димом.

Щось йому далеке ув очах

Засвітило нетутешнім дивом



Так, немов зійшлись усі віки,

Стали округ пісні в оболоні.

...Паслися, мов коні, літаки.

Наче літаки, летіли коні.

Помогите пожалуйста срочно,молю!!!!....))))
Это укр літ!!
1 ответ
7 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: qwertyicons67
20 БАЛЛОВ, ПОЖАЛУЙСТА!!!! скласти сенкан свято.​
1 ответ
7 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: stasiasunny123
Дайте повну розгорнуту відповідь. Завдання за вибором. Спираючись на власний життєвий досвід і знання художніх текстів, дайте розгорнуту вi повідь. A) На прикладі самостійно обраного твору української літератури поясніть, які особливості мае художній текст. Свої міркування аргументуйте. в) до яких роздумів про моральні цінності в житті людини спонукала вас повість Івана Франка «Захар Беркуте? Аргументуйте свої міркування.​
1 ответ
7 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: natakulynych
Чого не згадував ханському сину гудець? (Євшан-Зілля)
1 ответ
7 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: dgsdfgsdfgsdfg
«Лист у вічність» аналіз
Літературний рід:
Жанр:
Тема:
Головна ідея:
2 ответа
7 месяцев назад
Предмет: Українська література, автор: palino
Скласти сенкани до образів Міо, лицаря Като.
1 ответ
7 месяцев назад
Показать еще