Предмет: Українська мова, автор: darinahappy

текст-розповідь на тему Моя родина 8 речень

Ответы

Автор ответа: tanyushkakalsn
2
Родина – це святе, це твоя сила, це твій захист та надії, це твоя віра й прагнення, це твоя фортеця. Це ті люди, що будуть з тобою впродовж твого життя, йтимуть поряд, триматимуть за руку, підставлятимуть плече.Моя родина невелика, але міцна та дружня. Ми звикли підтримувати один одного: коли знаходимося на відстані, обов’язково телефонувати, коли хтось хворіє, то майже цілодобово чергувати біля ліжка, коли комусь потрібна підтримка, то приходити на поміч незважаючи на відстань.На свята ми завжди збираємося разом, до нас приїжджають родичі: дідусі, бабусі, дядьки та тітки зі своїми дітьми. Накриваємо великий стіл, готуємо багато різних смачних страв. А коли сідаємо всі за стіл, починаємо жартувати та розказувати історії з життя. Я люблю свою родину за те, що в ній немає місця сваркам та розбрату, егоїстичності та заздрості. Бабусь та дідусів шануємо, а коли вони не можуть приїхати до нас, ми знаходимо час, щоб відвідати їх, привезти їм чогось смачненького.Слід розрізняти поняття сім’я та родина. Бо сім’я – це твої тато й мама, рідні брати й сестри. А родина – це усі родичі, що пов’язані з тобою кровним зв’язком.

darinahappy: спасибо
tanyushkakalsn: будб ласка
Интересные вопросы
Предмет: Русский язык, автор: Kermancic
Помогите найти основную мысль текста.
Однажды ранним зимним утром решил я сходить на мою любимую речку Щуровку. Давно обрушился бревенчатый мост, некогда соединявший два противоположных берега. По весне сильно поднявшаяся от снегов речная вода размыла берег, и мост рухнул. «Бобр», – подумал я и стал пристально всматриваться в то место, где должен был вот-вот появиться речной житель. И тут из омутка, скрытого от моих глаз, показался небольшой зверёк, похожий на куницу, только немного мельче. Нырнув в воду, он сноровисто поплыл по течению в мою сторону.
Тут-то я и распознал незнакомца – им оказалась европейская норка: яркое белоснежное пятно на губах при тёмном окрасе шкурки выдавало породу. Увидеть такого зверька в природе - большая удача! Норка, заметив меня, замерла и я, боясь неосторожным движением спугнуть зверька.Норка с явным любопытством разглядывала меня, я её тоже. Пробежав немного вперёд, норка скрылась в сугробе, дав мне возможность перевести дух. Но только я хотел шагнуть, как норка вновь выглянула и стала с любопытством меня разглядывать.
Свидание моё с норкой на берегу речки Щуровки длилось минут пятнадцать, и, сколько бы мы ещё изучали друг друга, сказать трудно, если бы не вспугнул нас речной бобр. А я успел подумать: велика сила любопытства в дикой природе!
Предмет: Математика, автор: mav1ozn1k