Предмет: Русский язык, автор: Аноним

напишите глаголы в прошедшем времени в единственном числе мужского рода и во множественном числе.выделите одинаковые суффикс ы в неопределенной форме глаголов и в прошедшем времени.

бросить, строить, падать, обидеть, ходить, лететь, лаять, любить, скучать, паять.

Ответы

Автор ответа: karapetyan20051

12

бросал строил падал обидел ходил летел лаял любил скучал паял

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Интересные вопросы

Предмет: Русский язык, автор: mamatjanova

Упражнение 58. Просклонийте следующие сочетания слов.
Внешняя политика; священный долг, народное образо
вание; способные ученики; голубая даль.

1 год назад

Предмет: Английский язык, автор: romanslobonebuk

Контрольна скажіть будь ласка

1 год назад

Предмет: Українська мова, автор: soliagrinch

Стислий письмовий переказ тексту
Перед тим, як замішувати тісто, мати неодмінно чепурили світлицю: підмітали долівку й черінь, підмазували піч.Впоравшись, мати витягували з печі макітру з теплою водою, ретельно вимивали руки і, висушивши свіжим рушником, казали приповідку: «Бог на поміч». Брали борошно, внесене із комори, і починали пересівати.У неньчиних руках сито ходором ходить, поплескуючись у долонях, і біла пороша настелює пухку ковдру. Зістукавши ночви, висипають борошно в пічну діжу, затим додають кислого молока і дерев’яною лопаткою розмішують його.

Розмісивши борошно з молоком, мати розмочують у теплій воді кавалочок тіста, що лишився од минулої випічки, бо без нього замішок не вчиниться, не зійде він пухким тілом. Коли ж кваснець заправлено, висаджуємо діжу на окраїну печі, укутуємо куфайкою і покриваємо зверху чистим рябчунцем, щоб «хліб не захолов і вчасно зійшов».Ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися вишитим фартухом.Доки варилося снідання, мати місили тісто. Коли ж, нарешті, воно ставало в’язким, як ґума, мати призупиняли роботу, а потім починали викачувати хліб.Легкими помахами рук відривали опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формували круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клали паляницю на рушник.Доки мати викачували останню паляницю, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до припечі. Розіславши капустяний листок поверх ясенового язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Зробивши виделкою зверху кілька проштрикнів, мати метко шугнули лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю…Згодом ненька заглядають у піч, витягують буханець, важать у руці — якщо важкуватий, значить ще не надійшла пора виймати. Лише за другим чи третім заходом, коли від легкого постуку низ паляниці одгукнеться подзвоном, почнуть виймати зарум’янілі хлібини й розсаджувати їх вервечкою на розісланий рушник. Кожен буханець неодмінно видмухають, ошкребуть нижню скоринку від залишків капустяного листя, і вони стають чистенькі, зарум’янілі, а зі споду наче людська п’ятірня відбилася…І як тільки хліб трохи остигне, мати змащують його здором. Верх хлібини робиться блискучим, запашнішим. Затим прикривають святковим рушником, «щоб достигали».Хліб на столі — то найбільше багатство, і до нього треба зі святістю ставитися.

Срочно!!!

1 год назад

Предмет: Химия, автор: pokrovsckijtim

5 - 51, срочно, 50 баллов

7 лет назад

Предмет: Математика, автор: levkinapolina

помогите плиииизззззз x-864=6425

7 лет назад