Люди від природи страшенно цікаві.Подивилися вони
ліворуч,поглянули праворуч, роззирнулися довкола- і нарешті звели поглад
у гору.А там-матінко рідна!-блакитний купол з чистого кришталю, що десь
далеко-далеко сперся на обрій. Удень по ньому вогняною колісницею
впевнено розїзджає Сонце.Вночі повільно мандрує Місяць на срібному
чумацькому возі
скіньте цей текст