Предмет: Русский язык, автор: 555ПоЧеМуЧкА5551

сделайте 3 номера дам 30 баллов не спишите

Приложения:

Ответы

Автор ответа: ильяс109
0
тупоой карандаш-твердый карандаш
Автор ответа: Kostya55581
1
Задание номер 1                                                                                                 Cтроить дом .зерно пшеницы. рой пчел . убить зверя.острый нож.                Задание номер 2
Тупой карандаш-острый карандаш .Звонкий голос -хриплый голос. Длинные волосы-короткие волосы. Грустная история- весёлая история.Страшная маска - весёлая маска.
Задание номер 3
Огнестрельное оружие потому так и называется , что в незапамятные времена действительно  всё началось с огненных стрел .Слово стрелять  пошло  от огненной стрелы, которую горящей паклей на наконечнике запускали вороги в град при его осаде.
Интересные вопросы
Предмет: Алгебра, автор: Ziddz
Предмет: Українська література, автор: dunuss2006
Помогите выписать из вірша "Співець" персоніфікації!!!!!


Співець
Пишно займались багрянії зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному хорі
Лісні голосні;

Грала промінням, ясним самоцвітом
Порання роса,
І усміхалась весняним привітом
Натури краса.

Гордо палала троянда розкішна,
Найкраща з квіток,-
Барвою й пахом вродливиця пишна
Красила садок.

А соловейко троянді вродливій
Так любо співав,
Голосом дивним співець чарівливий
Садки розвивав;

Слав до вечірньої зорі прощання,
Що гасла вгорі,
Ще ж голосніше співав на вітання
Поранній зорі...

Вже пролетів, немов пташка зальотна,
Весняний той час, —
Осінь холодная, осінь вільготна
Панує у нас.

Тихо спускається нічка осіння, —
Година сумна;
Місяць холоднеє кида проміння;
Здалека луна

Пугача віщого крик — гук єдиний;
Діброва німа.
Де ж соловейко? де ж спів солов'їний?
Ох, де ж він? Нема!

В вирій полинув, де вічная весна,
Натхненний співець.
Вічно красув там рожа чудесна,
Там теплий вітрець;

Глухо і смутно кругом на просторі.
Мій гаю сумний!
Кинув співець тебе в тузі та в горі,
Тебе й край рідний.

Тиша така тепер всюди панує.
Лиш в листі сухім
Вітер зітха, мов дріада сумує,
Із жалем глухим.

Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!

І розлягалась би завжди по гаю
Ясна-голосна
Пісня, й розквітла б у рідному краю
Новая весна.

Та хоч би й крила мені солов'їні,
І воля своя, —
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя!​