Предмет: Русский язык, автор: LinKaBrain

Образуйте из приведенных в левой графе слов причастный оборот, стоящий ПОСЛЕ определяемого слова.

Образец: искры, уносящийся, с гудением, вверх.       Искры, с гудением уносящиеся вверх.

1. с хвостами, на спине, в кольцо, скрученный
2. ножом, якутский, стали, из, сделанный
3. реки, спешивший, к морю, без устали
4. сосен, растущий, на камнях, криво
5. берёзку, после бури, высохший, на земле
6. огонь, стремящийся, вечно, вверх, подвижный, и, постоянно
7. музыканты, с, за, поклажа, шагавшие, возы
8. взгляд, забота, постоянный, смягченный
9. олень, забор, к, привязанный
10. письмо, спрятанный, под, мама, подушка
11. струи, о, камни, бьющийся

Ответы

Автор ответа: Avrora1984
3
С хвостами, скрученными на спине в кольца. ножи, сделанные из якутсткой стали. реки, спешившие без устали к морю. сосны, криво растущие на камнях.
Интересные вопросы
Предмет: Українська мова, автор: gavrilenkovartem09
Cкладыть докладный план за цим текстом.
Лише на світ божий занеслося – озвалась степова звірина. Ціле степове царство прокинулось і загомоніло на свій лад.

Від цього гамору козак прокинувся. Сів на своєму кожусі, де спав, протер очі й перехрестився. Промовляючи голосно молитву, пішов до річки вмиватися.

Відтак вийняв із-за пояса малий гребінчик і скалку дзеркальця та став причісувати свій чорний довгий оселедець і закручувати його за вухо. Так само розчесав вуса і пригладив їх складно, по-запорозьки, униз.

Семен Непорадний – він так звався – був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперезував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена та на грудях широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди. Миючись, засукав рукави поза лікті й показав жилаві руки з п’ястуками, мов довбеньки.

Непорадний на Січі мав славу неабиякого силача. Згинав залізні штаби, а коня підіймав поперед себе, мов барана.

Незважаючи на Семенову лицарську силу, його прозвали на Січі Непорадним за те, що в якійсь стрічі з татарином не вмів собі дати ради, аж поки товариші йому не допомогли.

Та він цим анітрохи не переймався. На Січі не питали нікого, як зветься, так зараз давали кожному ймення, з яким не розлучався аж до смерті. Хоч би як козака негарно назвати, він цього не соромиться. Козаки говорили : « Не ймення тебе красить, а ти його краси»( За А. Чайковським ).