Предмет: История, автор: Draystreyser

Как проходила военная подготовка казаков?

Ответы

Автор ответа: oleg2004legky
0

Для потомков донских казаков военно-патриотическое воспитание и военное обучение – это, прежде всего, многовековые духовно-нравственные устои, воинские традиции, самобытная культура донцов.

Интерес к возрождению казачьих традиций, в том числе военно-патриотических, огромен. Некоторые современные исследователи истории донского казачества обратились к этой теме. Среди них В.П. Водолацкий, А.П. Скорик, Р.Г. Тикиджьян, И.И. Золотарёв, А.В. Яровой, К.С. Филиппов и др. В то же время гораздо в меньшей степени изучены традиции воспитания и военного обучения казачьей молодёжи.

Выполнение воинского долга перед Отечеством было основным смыслом жизни казаков, их идеологией. Девиз: «За Веру, Царя и Отечество» определял основные направления воспитания молодых казаков и находил отражение в системе их военной подготовки. 

Однако в обучении были определённые трудности, о чём мы узнаём из архивных документов. Так, в Государственном архиве Ростовской области хранится «Памятная записка о системе обучения малолетков», датированная 1866 годом и посвящённая подготовке новых Правил боевого обучения молодых казаков. Она свидетельствует о серьёзном значении, которое придавалось воспитанию молодых воинов, и о самом высоком уровне, на котором обсуждались вопросы их военной подготовки, и позволяет раскрыть положительные стороны и недостатки этого процесса.

В боевой обстановке казаки всегда проявляли себя как боеспособные, храбрые воины. Веками устоявшийся уклад жизни и порядок военной службы были для казаков исторической традицией, любые попытки преобразования заканчивались неудачей. Потребовалось долгое время, чтобы сами донцы поняли, что необходимо поднять качество военной подготовки молодёжи на более высокий уровень.

Военное обучение мальчиков-казачат начиналось с раннего детства. Их учили верховой езде, рукопашному бою, разным боевым приёмам, стрелять и рубить шашкой. По достижении 17-летнего возраста казачата становились «малолетками» (малолетки – казачья молодёжь допризывного возраста), и с этого времени начиналась их основная подготовка к службе.

На Дону с давних пор воинскому искусству традиционно обучали в ходе проведения станичных «домашних игр», которые проходили на станичных площадях под руководством льготных урядников. Население станиц выходило на площади, чтобы понаблюдать за успехами молодёжи. Старые казаки любовались молодецкими упражнениями, гордились хорошей подготовкой юных воинов. Этот прекрасный обычай впоследствии был узаконен и имел огромное воспитательное и дисциплинирующее значение для подрастающих казачьих поколений.

Интересные вопросы
Предмет: Українська література, автор: v10d1k
1. Ідеєю оповідання «Білий кінь Шептало» є


А захоплення прагненням особистості позбутися туги, жалю

Б заклик до активної життєдіяльності
В нівелювання самобутньої особистості під впливом натовпу
Г засудження легковажності, надмірної гордості


2. Головною проблемою у творі є


А підступність і зрада
Б формування особистості, роздвоєність її душі
В мораль і бездуховність
Г людина та природа


3. Кульмінацією оповідання є


А на волі кінь відчув себе особистістю
Б Шептало біля водопою
В самотність коня
Г головне – знати про свою білизну


4. Шептало змалку найбільше ненавидів


А самотність
Б пихатість Степана
В бригадне дворище
Г табун, гурт


5. Чого соромився Шептало?


А Своєї худої статури;
Б невміння тягати плуга;
В упряжі;
Г власного походження.


6. За що інші коні недолюблювали Шептала? Бо він:


А виявляв свій брикливий характер;
Б намагався кусатися;
В порозумівся із конюхом Степаном;
Г полюбляв хлопця.


7. Подумки Шептало критикував деяких коней за


А бездіяльність
Б обмеженість
В безхарактерність
Г надзвичайну покірність


8. Змалку білий кінь полюбляв:


А перебувати на самоті;
Б бути виключно у табуні;
В їсти соковиту травичку;
Г випасатися біля лісу.


9. Кінь забуває про все, окрім одного:


А глузування з нього інших коней і хлопчика
Б безглуздого кружляння в приводі
В відрази після водопою
Г тремтливої ілюзії волі та влади


10. Шептало піднімає голову й ласкаво ірже тому, що


А нарешті знайшов спільну мову з табуном
Б він може більше відпочивати
В його охоплює солодке почуття прощення й солідарності з конюхом
Г Степан усе частіше направляє його до міста


11. Глибока образа охопила душу білого коня, коли


А Степан безжально вдарив батогом
Б його позбавили завтрашнього відпочинку
В треба котити воза ранковою міською вулицею
Г його постійно залишали самотнім


12. Мати розповідала Шепталові про


А гордих білих коней
Б недосяжну волю
В покірність і слухняність
Г любов до життя


13. Усе життя для Шептала запаморочливо пахнув святковістю


А луг
Б ліс
В цирк
Г чистий водопій


14. Через поблажливо-зверхній дотик білий кінь


А низько схилив голову
Б перестрибнув рів і помчав у лугову синь
В сумно заіржав
Г зачепив копитом хлопця


15. Шептало не міг стримати буйної радості, бо


А відчув запах справжньої волі
Б навколо було чимало соковитої трави
В був самісінький на всю луку
Г мокрі мітлиці лоскотали черево та груди


16. Неприємний спомин засмоктав у Шепталових грудях:


А шелест соломи по стерні, щем спини
Б розлука з матір’ю
В Степанові дорікання
Г намагання хлопчика загнуздати білого коня


17. Білий кінь заіржав грізно та бойовито, перегукуючись із громами, тому що


А розізлився на Степана через побиття
Б відчув себе дуже сильним
В вирішив помститися табунові
Г хотів налякати малого хлопця


18. У водянім дзеркалі Шептало побачив себе


А переляканого через грім
Б сумного
В незвично білого
Г гордовитого


19. Шепталу раптом закортіло почути Степанів голос, бо


А нарешті втамував спрагу чистою водою
Б почував себе ніяково через утечу
В наполохали яскраві блискавки
Г прокинулася винувата довірливість до кривдника


20. Білий кінь вирішив, що краще вже й надалі прикидатися


А сіреньким і покірненьким
Б полохливим і стурбованим
В увічливим і розсудливим
Г самотнім й ображеним
Предмет: Химия, автор: Аноним
Предмет: Математика, автор: danilgalustyan