Предмет: Русский язык, автор: zhemchyuzhena

изложение соловьиная дудочка

Ответы

Автор ответа: pomogusurokom
0
Конец мая — лучшая пора весны. В лугах уже поднялась, загустела трава, и вся земля как будто оделась в зеленое платье с золотистым горошком из цветков одуванчика.
Разве усидишь в такую пору дома? Уже под вечер взял удочку и через час очутился далеко за Москвой, среди цветущих лугов, среди таинственного шороха молодой листвы[1].
Пройдя немного, я выбрался к небольшой речке с забавным названием Незнайка, уселся на бережок и закинул удочку. Про­сидел с полчаса. Не клюет. Зато кругом так хорошо! Солнце спускается к горизонту все ниже и ниже, уже за верхушками деревьев спряталось. Над березами закружились майские жуки. У берега квакнула лягушка. И вот где-то невдалеке раздался протяжный певучий посвист, следом за ним громкая трель и сно­ва посвист. Это запел соловей.
Я слушал его, глядел на заходившее солнце и думал о том, как много обаяния в нашей родной природе.
Интересные вопросы
Предмет: Українська мова, автор: vsedoj9
4. Прочитай уривки повісті Григора Тютюнника. Виконай завдання.
Дід Бочонок - так звала аптекаря вся дітвора у висілку и на стан-ції - цілими днями, навіть у неділю, просиджував у висілковій аптеці коло базару і (це було видно через вікно) розважував на манюніх вагах якісь ліки або стояв за прилавком, упершись у нього великим животом.
Він знав усіх, і його теж знали всі. Сивий, вусатий і кругло-товстий, як справжнісінький бочонок, аптекар любив походжати ранками по база-ру - в широких смугастих штанях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаній крученим шовковим поясом з білими китиця-ми. На ногах у нього були величезні жовті черевики. Бочонок ніколи не купував, а лише весело перемовлявся з базаровими і реготав басом з-під білих розпущених вусів: «Гу-гу-гу! Кха-кха-кха! 0, моє вам шану-ваннячко!». | знову реготав, причому живіт йому здіймався, мов велика пругка подушка, і двигтів. Шовкові китиці на поясі теж двигтіли, йому тут-таки просто посеред базару скаржилися на всілякі немочі, і він од-казував поважно: «Куальцексс, куальцекс приймайте, мій друже». Або:
«Авспіріні, авспіріні пийте, моя ласко. Тричі на день по одній пігулці.
Крейди не шкода!».
^ Визнач і підкресли, за допомогою яких художніх засобів і деталей письменник
створив такий колоритний образ.
* **
У степу було тихо: блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина. Вдалині, між те-леграфними стовпами й некрутими пагорбами, мріли рожеві, мов спала-хи багать, крейдяні гори.
Виділи кольором художні засоби.
* * *
Від переїзду вдарила довга автоматна черга. Климка штовхнуло в груди і обпекло так боляче, гостро, що в очах йому попливли черво-ногарячі плями. Він упʼявся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав. А з пробитого мішка тоненькою білою цівкою потекла на доро-гу сіль...
- Климка-а-а! Кли-и-мка-а! -
почув Климко з гарячої пітьми і нічо-
го вже більше не чув.
Від переїзду, піднявши руки, спотикаючись і падаючи, біг до Климка
Зульфат.
~ Розкажи, з яким кольором у тебе асоціюється наведений уривок. Поясни чому.