Предмет: Математика, автор: Эльчик2006

Записать условие задачи. В зале 300 мест. Когда школьники заняли 8 полных рядов, в зале осталось 140 свободных мест. Сколько мест в каждом ряду если все ряды одинаковые?

Ответы

Автор ответа: ЗмейВсемогущий
0
Ответ: 20 мест
-----
Решение:
Пусть 1 ряд - x, тогда 8 рядов = 8x.
Построим уравнение:
8x = 300-140
8x = 160 ⇒ x = 20 (мест в 1 ряду) 
Автор ответа: Эльчик2006
0
Мы решили, спасибо. Как условие записать?
Автор ответа: ЗмейВсемогущий
0
В каком плане условие?
Автор ответа: ЗмейВсемогущий
0
Если по типу Дано/Найти/Решение, то: Дано: (то что указано выше у Вас до вопроса), Найти: (То, что стоит под вопросом) и Решение: (написано у меня выше)
Автор ответа: Feniks31
0
300-140=160
160÷8=20[м). Ответ20
Интересные вопросы
Предмет: Литература, автор: wwwplayboyrc4795
Предмет: Українська мова, автор: nevina1
У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?

А Сміється й Зіна, і зеленкуваті очі її, як дивний кришталь, блискають при поворотах усякими кольорами (В. Винниченко).

Б Душа шукає волі й визволення, а не буйних наско­ків, коли ж немає на перемогу надії, коли прирік сам Господь нас на загибель, треба скоритися його волі... (М. Старицький).

В Гнат ніколи не ходить пішки він, або їздить із кучером лінійкою або верхи на сільрадівському жеребці Дунаї осідланому старим горіховим сідлом, що взяте не менше як на двадцять мідних заклепок (Григорій Тютюнник).

Г А в артілі він був ще вибагливіший, ще нещад­ніший: скіпався до свинарів, що не бережуть відер, корит, що на тому, мовляв, тижневі зроблено десять нових корит, а де вони тепер? (Григорій Тютюнник).

12. У якому реченні правильно розставлені розділові знаки?

А Старий ви ться погляд його розбентежений він помітно навіть схвильований: чабан здавна чулий до неї, до цієї одвічної краси степу (О. Гончар).

Б Звіра жене голод, а ситість гамує його шаленство; гонителів же наших не вгамовує ніщо: ні благання наші, ні стогони, ні ріки гарячої крові - ковзаються, тонуть у ній жертви й викликають лише вящу лю­тість у ворогів наших, непогамовне алкання крові... (М. Старицький).

В Мовчала трава, мовчало віддалік громаддя копиць схожих на вершників що поснули з піднятими забралами, усе потонуло в безобрійній німій тиші (В. Дрозд).

Г Коли б вона засмутилась я б ласкаво, трошки іронічно показав би їй, що через таку дурницю сумувати не годиться (В. Винниченко).