ВЫПЕСАТЬ 10 РЕЧЕНЬ З ОДНОРИДНЫМЫ ЧЛЕНАМЫ РЕЧЕНЯ

Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті.Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю.Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло.На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока.А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований.