Предмет: Биология, автор: echo2216

Ящерица относится к классу пресмыкающихся, а саламандра является земноводным. Эти два животных внешне похожи.Объясните, почему, ящерицу и саламандру относят к разным классам.

Ответы

Автор ответа: borneo1
251

1. Саламандра относится к земноводным, так как :

- кожа тонкая влажная с большим количеством желез и сосудов

-легкие мешковидные

-дыхание кожно-легочное

-сердце трехкамерное

-шейный позвонок один

-оплодотворение наружное в воде

-развитие с превращением

-яйцеклетки (икра) без плотных оболочек

-развитие личинок просходит в воде

Ящерица относится к пресмыкающимся, так как:

- кожа сухая ороговевшая, покрыта чешуями, без желез

- дыхание легочное

- легкие ячеистые

-шейный отдел из 8 позвонков

-есть грудная клетка

-оплодотворение внутреннее

-сердце с неполной пернгородкой в желудочке

-яйцо имеет плотную оболочку

-есть амнион

Интересные вопросы
Предмет: Психология, автор: 2cgnd8pcmw
Виконайте психоаналітичний аналіз (п.5 лекції) автора запропонованого тексту.


На цій волі (не на розумі), на догмі, аксіомі (не на доведеній правді), на самостійнім, не на деривативнім постуляті, на бездоказовім пориві, мусить бути збудована наша національна ідея, коли ми хочемо утриматися на поверхні жорстокого життя. Бо воля нації до життя як “пожадання неясно відчутого другого ладу речей” (Фіхте) є підставою всякого, опертого на ній, свідомого стремління, всякої ідеї. Бо розум (Vernunft), ідея, лише тоді стає порушаючою силою, коли сама “діє як афект “ (Йодль). “Воля влади” (Ніцше), “життєвий елян” (Берґсона), “жадоба перемоги” (Джека Лондона), чин для чину, “без мети”, щоб “гнатися в безвість” (Лесі Українки) “фантазія” (Шевченка), якій він жертвував видимий світ, звеличання “залізної сили ентузіязму”, елементу “нерозсудного” (Гоголя), “правда сильного” і “право сили” (Куліша), – ось як характеризували цю волю чужі і наші провідники. Яка ж суть крилася за тими висловами, так різними, а так однаковими? Чи це є той іраціональний чинник історії, на якім, в противагу до науки провансальства, повинен спиратися всякий здоровий націоналізм? Чи це є та “воля”, той “патос”, за яким тужили найкращі, хоч і осамітнені, одиниці серед українства? Дефініція тут нічого не поможе. Ця іраціональна здібність людської душі і не вміщається в мову понять, її треба вміти вичути. Як слушно каже Шопенгавер, – “волю так само тяжко схопити поняттям (begrifflich), як і останній зміст слів Бог, сила, просторонь”. Це є щось, що “переживається, відчувається, але не пізнається”. Головною її прикметою є те, що вона є ціль у собі, рух, що не залежить від об’єкту, але шукає його собі. “Новонароджена дитина (читаємо в того самого філософа) бурливо рухається, казиться і кричить: вона страшенно хоче, хоч ще й не знає, чого вона хоче”. Новонароджене кричить... Це власне був той крик волі, іраціональної, безмотивної, той перший крик новонародженого, який для римського права був конечною передумовою заіснування особи. Дальше, Шопенгавер зве цю волю, як щось, що, всупереч до інтелекту, “не втомлюється, не старіється”. Воля є для нього “das An sich der Natur”, первісна сила, qualitas occulta. Це вічне стремління, вічний невсипущий гін, що лише хвилево задовольняється, щоби знов стреміти наперед. Це стремління абстрактне, іраціональне, щастя в собі. В нім людське щастя, і лише в нім, в цім переході від бажання до його задоволення, а від нього до нового бажання.

Як можна швидшедам 100 балів