Предмет: Русский язык, автор: Artem228133

Составить и записать 10 предложений с прямой речью. Помогите!!!

Ответы

Автор ответа: Дима2229231
6
1) "Дима, повесь куртку"- сказала мама. 
2) Мама сказала:"Люда, иди учи уроки!"
3) Саша сказал: " Мама, я выучил уроки!"
4) Учительница спросила: "Какие вы любите книги?"
5) Миша сказал:" Я завтра поеду в Ставрополь."
6) Продавщица сказала:" С вас 152 рубля."
7)"Бежим скорее!" - крикнул Серёжка.
8) "Кирилл, привет!" - сказал Егор.
9) Учительница спрашивает:"Егор, почему ты сегодня получил по контрольной работе 3?"
10)"Здравствуйте, Юлия Сергеевна!" - сказал ученик.                                                               

Сложновато было. Не знал что так сложно их придумывать =).

Artem228133: Спасибо
Дима2229231: Нез)))
Автор ответа: Юко007
2
"Здравствуйте, дорогие телезрители!"-бодро сказал ведущий.
"Присаживайтесь, Катерина!"- отодвинул Он стул.
-Конечно, -промолвила матушка,- не торопитесь.
"Женя! Иди домой!'- кричала из окна рассерженная мать.
-Все было именно так, -медленно протянула Мария,- именно так...
"Ты толстая неуклюжая чудачка!"- смеялись одноклассники над бедной Варей.
-Варюша, -говорила ласковая бабушка,- не переживай.
"Ну, конечно."- с недоверием посмотрела она на Владислава.
-Мамочка, -ласково позвала Катенька маму,- а что ты подаришь Мише на Новый Год?
"До встречи, дорогие друзья!"- послышался голос из телевизора.
---------------------
фух, еле написала)
Интересные вопросы
Предмет: Английский язык, автор: Аноним
Предмет: Алгебра, автор: MiraiFoxx
Предмет: Українська література, автор: LittleJane
Даю 20 балов. Впізнай героя по Т. Шевченко " Назар Стодоля" .Допоможіть!!!!)

Рубрика «Пізнай літературного героя за наведеною цитатою».


Літературний диктант.


«Ти знаєш в яку ціну поставив цар Соломон золотий плуг? Він каже, що

при нужді шматок хліба дорожче золота. А я скажу: чарка горілки

козаку миліша усіх жінок на світі».

«І рибалки, і вольнії козаки. Ми люди німецькії ідемо з землі турецької.

Раз дома у нашій землі випала пороша. Я й кажу товаришу: «Що нам

дивиться на погоду? Ходім лишень шукати звіриного сліду».

«Думай собі, голубко, та гадай, що… а воно зовсім не так буде. Закинь,

удочку, сама рибка піде. Шутки-тесть полковника!..А що далі — се

наше діло. Аби б через поріг, то ми й за поріг глянем».

«Той самий, за кого ти вчора обіщав видать дочку свою, той самий,

якого ти знав ще з тієї пори, як він тебе вирвав із-під ножа гайдамаки!

Згадай іще, що я той самий, хто й самому гетьману не дасть себе на

посміх!».

«Побачимо», побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. Не

сказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра

— коза; поженеш, куди схочеш. Е, ні! Стривай лишень, голубчику».

«Як налетять, було, з своєї Січі, так що твої орли-соколи! Було, як

схопить тебе котрий, так до землі не допустить, так і носить… Ой-ой-

ой! Куди то все дівалось?..»

«Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов не

пропускать, другим не мішать».

«Не треба мені вашого добра; я і без нього була б щаслива. Я вас так

вірно люблю, так вбиваюсь за вами, а ви…».

«О, я лукавий, лукави! О,я грішний, проклятий!.. доле моя! серце моє!

Проси його, нехай уб'є, нехай я світа не паскуджу!».

«Цур йому, який нехороший! Як приїде до нас, то я зараз із хати втікаю.

Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Тільки у його,

паскудного, і мови, що про наливку та про вареники».

«А так, шляхом. У Чигирині нема заробітку, а ми прочули, що у пана

Кичатого весілля буде, так і прийшли сюди».

«Її діло таке: що звелять, те й роби. Воно ще молоде, дурне; а твоє діло

навчить її, врозумить, що любов і все таке прочеє… дурниця, нікчемне».