Предмет: Українська мова, автор: Reshke2005

Діалог про вчителів між подругами.

Ответы

Автор ответа: Cашка555
2
- Наталко, ким би ти хотіла бути, коли виростеш?
- Я хочу бути вчителем.
-Ти серйозно? Це ж така нудна робота! Ці діти постійно кричать, потрібно перевіряти купу зошитів. та ще й слідкувати за поведінкою дітей!
-Так, вчитель - тяжка праця, як не дивно. Іноді я спостерігаю за нашими вчителями і мені стає їх навіть жаль. Адже навіть іноді у них псується настрій через нашу погану поведінку.
-Я думаю, що наші вчителі просто надто нервуються. Чи не начхати їм на те, як ми вчимося? Це ж наша справа!
-Ні, це і є вчительська робота. Адже така людина хоче, щоб кожен з нас став Людиною з великої літери, щоб ми всі стали успішними в майбутньому. Згадай нашу першу вчительку!
-О, так! Вона - справжній ангел!
-Авжеж, бо вона гідно виконує свою роботу.
-Добре, я погоджуюся з тобою, подруго. Вчитель - важка і відповідальна праця. Хм, навіть цікаво дивитися на маленьких дітей, які зростають на твоїх очах.
-Я рада, що ти зрозуміла!

Reshke2005: Дякую, дуже допомогло!
Интересные вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
Даю 100 балів!!!!!!!!
Переказ твору: У нього було рідкісне ім'я і дивовижне прізвище. Так само диво- вижні були його картини. Звали його Архип Куїнджі. Татарською


мовою це означае «золотих справ майстер». Трирічним Архип лишився сиротою. Загинути не дали добрі люди. Коли став дорослим, вирішив вивчитися на художника, для цього й подався до Петербурга. Для вступу до Академії мистецтв юнак не мав потрібних знань. Прийняли його за талант.


Провчився Куїнджі не дуже довго. Усе життя він писав карти-


ни, як умів. Але вмів таке, що нікому більше не вдавалося. Мігзо-


бразити, як устае над рікою туман, як переливається сріблом іній,


як світло-рожевими стають на світанку снігові замети.


Найвідоміша з-поміж картин Куїнджі - «Місячна ніч на Дні- прі. Велично тече широка глибоководна річка. Вода атласною стрічкою сяе в місячному сяйві. Дрімають на березі біляві хатки під солом'яними стріхами.


А над землею височіе безко- нечне, бездонне небо. Сяе місяць. Переливаються сріблом краечки


хмар. Кожному, хто бачить полот- но, здаеться, що він сам птахом летить над землею, вслухаеться в нічні шерехи, бачить переливи світла, дихае ароматом трав, кві- тів, ріки.