Ніщо не мертве в вирі світовому: Ні курява планет, ні сталагміт, Ні мумії прадавніх пірамід, Ні літери спліснявілого тому. У камені, у розпаді клітин, У сяйві дальніх зір і мрій змаганні, В кипінні крові й прорості зернин - Усюди в животворному диханні Єства єдиного пульсує плин. І де в нім місце тліну і нірвані. ( ЯКИЙ ОСНОВНИЙ МОТИВ ЦЬОГО ВІРША??)