ДАЮ 45 БАЛОВ


З(е/и)лені св'ята

З(е/и)леним теплим і гости(н/нн)им став світ. Сонячна благодать наповнила його пахощ(а/я)ми квітучих хлібів та пташиним лементом. Надходить найпоетичніше св'ято нашого народу - (Т, т)рійця. Скрізь в (У,у)країні ця днина оповита зелено(блакитним) серпанком відома як (З, з)елені св'та.

(У, В) давнину це св'ято відзначали протягом ш(е, и)сти днів. Церковний кал(и,е)ндар осягає лише три дні. Власне звідси й назва - (Т,т)рійця. Після (Р,р)іздва і (В,в)еликодня це одне з найбільших св'ят.

(У, В) ньому чуємо відгомін стародавніх вірувань наших предків, які намагалися захистити квітучі ниви від дуже (не)безпечних у цей п(е,и)ріод польових духів мавок русалок що могли впливати на майбутній урожай.

Об(и,е)регом від цих та інших злих сил була зелень. До (Т,т)рійці церкви хати господарчі будівлі прикрашали зеле(н,нн)ю дерев. Найкращими охоронцями від (не)чистої сили вважалися (широко)листі породи клен липа дуб явір.

Троїцьку зелень зберігали і в подальшому ретельно її висушивши використовували як оберіг.