Предмет: История, автор: Аноним

ДАМ 33 БАЛА!!!!!!!!!!!!!!!!! ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Розвиток українського мистецтва (або архітектури на вибір) наприкінці ХV– у першій половині ХІХ ст. Зробити висновок

Ответы

Автор ответа: Tooo098
6

Відповідь:

На рубежі XVIII—XIX століть у розвитку української культури склалася кризова, критична ситуація. Власне, стояло питання про саме її існування. Роль духовного лідера українського суспільства взяло на себе козацтво. Однак до кінця XVIII століття козацька старшина стала частиною російського дворянства і втратила колишню роль. У XIX столітті в Україні поступово складається новий соціальний шар суспільства — національна інтелігенція. Поява в її особі культурної еліти і збереження національних культурних традицій в народному середовищі зробили реальним українське культурне відродження.

Українська культурна і національна ідентифікація наприкінці XIX ст. формувалась на противагу загальноросійській культурній ідентифікації і була з самого початку тісно пов'язана з фолькльорним шаром західно- та південноруської культури. Шанобливе ставлення до малоросійського фольклору породило українофільство, а потім — ідею державної самостійності України. Із самого початку українська національна культура і українська національна ідентичність у тому вигляді, в якому вони формувались у кінці XIX — на початку XX ст., були максимально наближені до самосвідомості, менталітету народних, селянських мас. І це вирішальний момент у розумінні української національної ідентичності

Пояснення: З вікіпедії. Сорян шо так багато

Интересные вопросы
Предмет: Английский язык, автор: alisa126
Предмет: Русский язык, автор: DJKIWI
НУЖНО СЖАТЬ ДО 70-85 СЛОВ!!!!!!! НУЖНО СЖАТОЕ ИЗЛОЖЕНИЕ!!!!
С 3 КРАСНЫМИ СТРОКАМИ
Читатель, друг! Ты подумай: если писать только о доброте, то для
зла – это находка, блеск. Если писать только о счастье, то люди
перестанут видеть несчастных и в конце-концов не будут их замечать. Если
писать только о серьёзном-печальном, то люди перестанут смеяться над
безобразным. И в тишине уходящей осени, овеянный её нежной дремотой, ты
начинаешь понимать: только правда, только честь, только чистая совесть, и
обо всём этом – слово. Слово к маленьким людям, которые будут потом
взрослыми, слово к взрослым, которые не забыли, что были когда-то
детьми.


Может быть, поэтому я пишу о судьбе собаки, о её верности, чести и
преданности. Ни одна собака в мире не считает обыкновенную преданность
чем-то необычным. Но люди придумали превозносить это чувство собаки как
подвиг только потому, что не все они обладают преданностью другу и
верностью долгу настолько, чтобы это было корнем жизни, естественной
основой самого существа, когда благородство души – само собой
разумеющееся состояние.


…Вот так и среди нас, человеков: есть скромные люди с чистым сердцем,
«незаметные» и «маленькие», но с огромной душой. Они-то и украшают
жизнь, вмещая в себя всё лучшее, что есть в человечестве, - доброту,
простоту, доверие.

(Г.Троепольский) 183 слова