фунціонування вірусів, віроїдів та пріонів​

Ответ:

Оскільки віруси є обов’язковими паразитами клітин, вони використовують для побудови нових вірусних частинок не тільки її енергію, а й усі потрібні для синтезу нових вірусних частинок хімічні сполуки. Отже, хімічний склад вірусів майже тотожний хімічному складові клітин, у яких вони паразитують.

Поза клітиною віруси перебувають в інертному стані, однак мають набір інструкцій (генетичний код), необхідні для того, щоб знову проникнути в клітину, підпорядкувавши її своїм інструкціям, і примусити створювати багато ідентичних вірусу копій. Форму вірусу, що перебуває поза межами клітини в стані спокою, називають віріоном.

Пріони — це низькомолекулярні білки, вони не містять нуклеїнових кислот вони викликають захворювання — трансмісійні губкоподібні енцелопатії, які мають дуже довгий інкубаційний період, повільно прогресуючий розвиток, дегенеративні зміни у ЦНС, відсутність ознак запалення та вираженої імунної відповіді й летальний результат.

Пріони складаються з особливого білка, який існує у вигляді двох ізомерів. Один з них — нормальний клітинний пріоновий протеїн PrPC. Інший — аномальний PrPSc, він різниться вторинною структурою, стійкий до розщеплення і розчинення, здатний до самоагрегації та олігомерізації (тобто поєднання з іншими такими ж молекулами).

Объяснение: