На головну причину князівських міжусобиць указують рядки
А Закінчили своє погуляння русичі,
Сватів своїх добре напоїли.
Б А половці дорогами небитими
Помчалися к Дону великому.
В Лучче нам порубаними бути,
Ніж полону зазнати!
Г Ігор сей, славен князь,
Міццю розум оперезав,
Мужністю сердечною нагострив...
Д Стали один одному казати:
Се моє, а се теж моє, брате!