у якому реченні прикметник перейшов в іменник
А. Отам гірка при березі калина до мене юним літом обізветься.
Б. Усач-вихованець цілував наставнику руку директора, директор ронив батьківську сльозу на голову юнакові.
В. І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину.
Г. Старі правду кажуть: два хитрих мудрого не переважать.