Предмет: Биология, автор: kupidon22811

Назвіть риси пристосованості ссавців до різних середовищ життя.​


BOPOIII: Зачем так много, автор вопроса, посмотрите второй ответ, т.к он более краткий и информативний

Ответы

Автор ответа: Vector92
14

Ответ:

1. Значення пристосування організмів для їх виживання

В процесі еволюційного розвитку кожний вид організмів пристосовується до певних умов, поза якими існувати не може. Такими умовами є певний хімічний склад середовища, температурний і світловий режими тощо.

Завдяки добору виживають організми, найкраще пристосовані до навколишнього середовища, але пристосування завжди мають відносний характер. Достатньо незначної зміни навколишнього середовища, і ті ознаки, що були корисними в попередніх умовах, втрачають своє пристосувальне значення.

Уссурійський тигр має захисне забарвлення, добре ховається в заростях улітку, але взимку, коли випадає сніг, забарвлення робить хижака помітним. З настанням осені заєць-біляк линяє, але якщо випадання снігу затримується, побілілий заєць на темному фоні оголеного поля стає Добре помітним.

Ознаки організму навіть за тих умов, в яких вони збереглися добором, ніколи не досягають абсолютної досконалості. Так, яйце аскариди добре захищене від впливу отрут, але швидко гине від нестачі вологи і за високої температури. Отруйні залози - надійний захист багатьох тварин, але отрута каракурта, смертельна для верблюдів і великої рогатої худоби, зовсім не діє на овець і свиней. Отруйних змій поїдають їжаки, мангусти, деякі птахи. Стебла молочаю травоїдні ссавці не поїдають, але ці стебла залишаються беззахисними проти гусені молочайного бражника тощо. Добір завжди має широке поле діяльності для подальшого вдосконалення пристосувань.

Якщо умови змінюються, то пристосування, які раніше були доцільними, перестають бути такими. Тоді з'являються нові пристосування, а форми, які раніше були "доцільними", вимирають.

Вища нервова діяльність забезпечує найглибше і найдосконаліше пристосування організму до умов існування. В основі пристосувань лежить здатність кори головного мозку швидко утворювати нові рефлекси і гальмувати старі у відповідь на зміни в середовищі.

     

2. Адаптація в природі, її різновиди

Адаптація в біології - анатомічна структура, фізіологічний процес, або реакція в поведінці організму, яка розвинулась за деякий проміжок часу в процесі еволюції таким чином, що стала підвищувати довготривалий репродуктивний успіх даного організму. Термін "адаптація" також інколи використовується як синонім природного відбору, але більшість біологів не схвалюють такого використання.

Ефект адаптації може бути показаний на протязі геологічного проміжку часу, або на протязі життя одного індивіда чи групи.

Організми, що адаптовані до свого оточуючого середовища, здатні до наступних дій:

Отримувати повітря, воду, їжу та поживні речовини;

Пристосовуватись до фізичних характеристик оточуючого середовища, таких як температура, освітленість та вологість;

Захищатись від природних ворогів;

Розмножуватись;

Реагувати на зміни оточуючого середовища.

Адаптації - це спосіб, завдяки якому живий організм відповідає на тиск навколишнього середовища. Одна із звичайних форм фізичної адаптації називається акліматизацією.

Види

Адаптації можуть бути структурними, фізіологічними, або адаптаціями поведінки.

Структурні адаптації - це спеціальні частини організму, що допомагають йому виживати в природніх умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри, форма тіла, або відозміни покривів.

Адаптації поведінки - це відозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в оточуючому середовищі. Наприклад, це можуть бути умовні або безумовні рефлекси.

Фізіологічні адаптації - це системи всередині організму, що дозволяють виконувати деякі біохімічні або фізіологічні процеси - секрецію яду, підтримання температури тіла, нейтралізацію токсинів при травленні і т. ін.

Підвиди

Маладаптація

Можливою є ситуація, коли деяка перевага, що її надає адаптація, з часом зменшується, аж до стану, коли минула адаптація стає шкідливою для виживання виду. Таке явище відомо під назвою "маладаптація", і може зустрічатись серед рослин, тварин або людей в таких областях як біологічні процеси, психологія, та безумовні рефлекси.

Объяснение:

Автор ответа: BOPOIII
14

Ответ:

До наземно-повітряної: шерсть (для підтримки температури тіла), забарвлення маскує, слізні залози. зволожуючі очей, повіки рухомі - не дозволяють проникнути в око пилу, кінцівки, пристосовані для ходьби.

У грунтовій або підземної: скорочені органи зору, шкурка гладка, щоб грудочки грунту не прилипали, кінцівки копальні типу.

У водному: обтічна форма тіла, є хвостовий плавець (дельфін), кінцівки пристосовані для плавання, розвинена ехолокація.

АБОЖ ДРУГИЙ ВАРІАНТ

Ссавці живуть в трьох різних середовищах: водної, наземно-повітряної і грунтової. Зовнішній вигляд ссавців, що пристосувалися до кожної середовищі відповідний.

Водне середовище: тіло обтічне, шерсть ненамокаемая (покрита жиром), підшерсток якщо є, то з бульбашками повітря (прошарок теплоізоляції). Підшкірний жир для утеплення і плавучості, нюх і слух краще розвинені ніж зір.

Наземно-повітряне середовище: Забарвлення шерсті маскувальний під середу. Зір і нюх краще розвинені з усіх почуттів, чотири бегательниє кінцівки (як правило), вміння будувати притулку.

Ґрунтова середа Копальні кінцівки, дотик і нюх краще розвинені, ніж зір, вміння прокладати нори в грунті і ходи, запасати харчування в підземних комор.

Интересные вопросы
Предмет: История, автор: Леррок
Предмет: История, автор: Аноним
тест образование единого русскго государства в 14 15 вв АТЬ МАТЕРИАЛ (0.03 МБ)

Тест «Образование единого Русского государства в 14-15 вв.».

Основатель московской династии:

а) Даниил; б) Иван Калита; в) Дмитрий Донской.

2. Жестокая борьба между Москвой и Тверью начинается при:

а) Юрии; б) Иване Калите; в) Дмитрии Донском.

3. 1003-1325 гг.- правление князя:

а) Юрия; б) Ивана Калиты; в) Дмитрия Донского.

4. Иван Калита был младшим братом:

а) Юрия; б) Даниила; в) Дмитрия Донского.

5. Главная заслуга Ивана Калиты по мнению современников:

а) объединение русских земель Москвою; б) установление мира и порядка в Северо-Восточной Руси;

в) уничтожение монголо-татарского ига.

6. Первым каменным храмом Москвы был:

а) Богоявленский собор; б) храм Христа Спасителя; в) храм Успения Божьей Матери.

7. Первый русский митрополит, обосновавшийся в Москве:

а) Максим; б) Пётр; в) Алексий.

8. «Калита» означает:

а) сумка-кошелек; б) сумка-портмоне; в) сумка-рюкзак.

9. Причины возвышения Москвы:

а) удачное географическое положение; б) на перекрестке торговых путей; в) союз с церковью;

г) дальновидная политика князей.

10. Знаменитым внуком Ивана Калиты был:

а) Семен Гордый; б) Иван Грозный; в) Дмитрий Донской.

11. Свое прозвище «Донской» князь Дмитрий получил после:

а) Куликовской битвы; б) стояния на Угре; в) похода на Казань.

12. За благословением на битву с татарами Дмитрий Донской отправился к:

а) митрополиту Алексию; б) жене Евдокии; в) Сергию Радонежскому.

13. Куликовская битва состоялась в:

а) 1378 г.; б) 1380 г.; в) 1480 г.

14. Куликовская битва началась:

а) молитвой русских и татар; б) поединком Пересвета и Челубея; в) взаимными оскорблениями сторон.

15. В Куликовской битве татарское войско возглавлял:

а) Чингисхан; б) Тамерлан; в) Мамай.

16.Куликово поле находится в:

а) московской области; б) калужской области; в) тульской области.

17. Летом 1382 г. Москву сжег хан:

а) Мамай; б) Тохтамыш; в) Тамерлан.

18. События второй четверти 15 в. называют:

а) феодальной войной; б) феодальной разборкой; в) феодальной «замятней».

19. Автокефалия означает:

а) зависимость РПЦ; б) самостоятельность РПЦ; в) объединение РПЦ.

20. Объединение русских земель завершилось при:

а) Иване III; б) Василии III; в) Иване IV.

21. Иван III сумел покорить:

а) Новгород Великий; б) Тверь; в) Вятку; г) Литву.

22. Судебник Ивана III был принят:

а) в 1550 г.; б) в 1505 г.; в) в 1497 г.

23. Монголо-татарское иго было уничтожено в:

а) 1380 г.; б) 1480 г.; в) 1497 г.

24. В формировании системы крепостного права:

а) III этапа; б) IV этапа; в) V этапов.

25. Крестьянин мог уходить от своего хозяина в:

а) Юрьев день; б) Ильин день; в) Петров день.

26. Двуглавый герб Русского государства появился при:

а) Иване Калите; б) Дмитрии Донском; в) Иване III.