Предмет: Українська мова, автор: avdeeva2000

замiтка дискусiйного харахтеру "чизамiтка дискусiйного харахтеру "чи варто сперечатися про смаки?".(для 7класса,простенькое,пожалуйста напишите)


avdeeva2000: пожалуйста напишите

Ответы

Автор ответа: girl10
8
Скільки людей у світі, стільки існує різних смаків. Уявімо, що всі люди на Землі мають одні й ті самі смаки, однакові уподобання, однакові думки. Жили б ми тоді й досі у кам'яному віці, бо жодна людина не намагалася б виділитися, довести свою думку, стати кращою, щоб привернути до себе увагу та змусити інших поділяти її переконання. Саме це і робить життя цікавим, бо із-за наявності різних смаків у людей ми бачимо абсолютно несхожі колекції одежі у відомих модельєрів, із-за різниці поглядів може розвиватися мистецтво (хтось, наприклад любить класичні твори, а хтось, можливо, авангард), наука тощо. 
Із самого початку свого розвитку люди вступили у суперечності. Завдяки цьому ми маємо те, що маємо: міста, будинки, сім'ї. Людина — найрозвиненіша істота на Землі, дуже складний механізм, створений природою. Ми бачимо незвичайні твори мистецтва, такі несхожі один на одного, читаємо справжні літературні скарби, але кожен розуміє їх по-своєму... Та чи можливою була б наявність всього цього, якби серед шістьох мільярдів людей панував якийсь один смак? 
Саме те, що люди мають різні смаки, робить наше життя кольоровим та яскравим, сповненим великих несподіванок. Тому суперечки й образи тут зайві. Іноді бачимо людину, яка вважає, що оточуючі повинні мислити, як вона, висміює чужі погляди й ображається, коли хтось не дотримується її думки. Не варто сперечатися з такою людиною, адже вона не розуміє, наскільки цінною є різниця в поглядах, від неї навіть можна почути образливі слова. Але якщо добре подумати, то розумієш, що не варто відповідати їй тим самим: така людина, як правило, обмежена, тому її можна лише пожаліти. Правда, обговорення різних поглядів може бути надзвичайно цікавим (на подібних дискусіях базуються різноманітні телевізійні ток-шоу), але тільки якщо воно відбувається у межах розумного і не переходить у з'ясування стосунків з опонентами. Неправильно, коли свою думку починають нав'язувати іншій людині, оскільки кожен з існуючих на землі погля¬дів може знайти своїх прихильників. Чи то буде суперечка про літературні жанри, чи то обговорення ансамблів одягу, чи то виникне дискусія, яким повинен бути домашній інтер'єр, завжди знайдеться людина, що підтримає саме вас. 
Така річ, як власна думка, робить людину особливою. Це властиво людям сильним, впевненим у собі, тому особистість зазвичай несхожа на інших. Якщо всі люди будуть такими, то так і житимемо, маючи різні смаки, різноманітністю думок будемо прикрашати життя, роблячи його унікальним. Але навіть якщо маєш власне бачення будь-якої проблеми чи питання, не слід забувати про те, що поряд із тобою така сама особистість, як і ти сам. Думки ближнього треба поважати і цінувати, інколи незайвим є й прислухатися до них. Чинячи так, людина має репутацію мудрої й розважливої, до неї звертаються за порадою, як до зразка поміркованості. 

avdeeva2000: а можно побольше?
avdeeva2000: я ж не напишу такое
girl10: столько хватит?
avdeeva2000: спасибо,извини если что
Интересные вопросы
Предмет: Другие предметы, автор: SashaDiamond
Предмет: Английский язык, автор: милаха42
Предмет: Русский язык, автор: egorlupinе
Найдите ВСЕ ДЕЕПРИЧАСТИЯ!
30 БАЛЛОВ!

местами же пробивалась чуть заметною зеленью молодая трава. Всем дышалось вольнее и лучше, на всех весна отражалась приливом обновленной и бодрой жизненной силы.
Для слепого мальчика она врывалась в комнату только своим торопливым шумом. Он слышал, как бегут потоки весенней воды, точно вдогонку друг за другом, прыгая по камням, прорезаясь в глубину размякшей земли; ветки буков шептались за окнами, сталкиваясь и звеня легкими ударами по стеклам. А торопливая весенняя капель от нависших на крыше сосулек, прихваченных утренним морозом и теперь разогретых солнцем, стучала тысячью звонких ударов. Эти звуки падали в комнату, подобно ярким и звонким камешкам, быстро отбивавшим переливчатую дробь. По временам сквозь этот звон и шум окрики журавлей плавно проносились с далекой высоты и постепенно смолкали, точно тихо тая в воздухе.
На лице мальчика это оживление природы сказывалось болезненным недоумением. Он с усилием сдвигал свои брови, вытягивал шею, прислушивался и затем, как будто встревоженный непонятною суетой звуков, вдруг протягивал руки, разыскивая мать, и кидался к ней, крепко прижимаясь к ее груди.
— Что это с ним? — спрашивала мать себя и других.
Дядя Максим внимательно вглядывался в лицо мальчика и не мог объяснить его непонятной тревоги.
— Он... не может понять, — догадывалась мать, улавливая на лице сына выражение болезненного недоумения и вопроса.
Действительно, ребенок был встревожен и беспокоен: он то улавливал новые звуки, то удивлялся тому, что прежние, к которым он уже начал привыкать, вдруг смолкали и куда-то терялись.
о тексте/оглав
Предмет: Биология, автор: murad1288