-Що спільного та що відмінного мали греки та македонці? 10б

У статті наведені факти за і проти грецького походження стародавніх македонян. Вчені, дискутують про те, чи була Стародавня Македонія еллінською державою чи ні, посилаються як на свідчення античних авторів, так і на лінгвістичний матеріал. Жоден з доказів не є незаперечним, однак накопичений лінгвістичний та історичний матеріал дозволяє віднести македонян до грецької гілки народів, хоча ступінь їх близькості залишається нез'ясованим.

Зміст

1 Аргументи прихильників близькості македонян до греків

1.1 Давньогрецька література

1.2 Геродот

1.3 Гесіод

1.4 Перси

1.5 Страбон

1.6 Тіт Лівій

1.7 Плутарх

1.8 Імена

1.9 Написи

1.10 Висловлювання сучасників

2 Аргументи противників близькості македонян до греків

3 Примітки

Аргументи прихильників близькості македонян до греків

Давньогрецька література

Див. також: Давньогрецька література

Діалог між афінянином і македонянином у комедії «Македоняни» (V століття до н. е., поет Страттіс) йде грецькою мовою. Географ Феофраст посилається на розмови з простими людьми з Македонії, драматург Евріпід жив і провів останні роки в Македонії. Грецькі п'єси грали в Македонії, зокрема п'єси Евріпіда «Архелай» і «Вакханки» вперше виконали на сцені в Діоні. Ніде немає згадок про серйозний мовний бар'єр, тільки рідкісні свідоцтва про відмінність у вимові. Македоняни замість придихового звуку φ [ph] вимовляли дзвінке β [b], наприклад Геродот зауважує:

«За словами македонян, поки фригійці /Φρύγες/ жили разом з ними в Європі, вони називалися брігійцями /Βρίγες/».

Геродот

Згідно з деякими тлумаченнями, Геродот вказує на дорійське походження македонян:

«Після вигнання з Гістіеотиди кадмейцями дорійці оселилися поблизу Підна і називалися тепер македнами. Звідси це плем'я знову переселилося до Дріопіди, а звідти насамперед у Пелопоннес, де і прийняло ім'я дорійців»[1].

Однак, існують різні трактування назви македни, яку не можна вважати звичайним синонімом грецького імені македонян[2]. Крім того можливий інший переклад наведеного фрагменту, згідно з яким «дорійці оселилися поблизу Підна в області, званій Македонією»[3].

В іншому місці Геродот стверджує, що принаймні правляча династія Македонії мала грецьке походження:

«А те, що ці македонські царі, нащадки Пердікки, — дійсно елліни, стверджують не тільки вони самі, але і я переконаний в цьому. Крім того, і судді Олімпійських змагань визнали це. Коли Александр забажав взяти участь у змаганнях і для цього прибув до Олімпії, то елліни, учасники змагань, вимагали його виключення. Ці змагання, говорили вони, для еллінів, а не для варварів. Александр натомість довів, що він аргосець, і судді визнали його еллінське походження»[4].

Історик Фукідід особисто відвідував Македонію наприкінці V століття до н. е. і не піддає сумніву еллінське походження (з Аргоса) македонських царів. Однак можна розглядати ті самі дані як аргумент проти еллінського походження македонян: сам факт, що еллінське походження династії приходилось доводити, означає, що приналежність династії, і тим більше самої Македонії, до еллінського світу зовсім не була для греків чимось очевидним. До того ж, як доказ цього походження у Геродота наводиться тільки легенда з досить казковим забарвленням про те, як у віддаленому минулому, внаслідок дуже незвичайних обставин, троє братів, вигнані з Аргоса, здобули македонський престол[5].

Що стосується Олімпійських змагань, існує епізод у промові Есхіна «Про злочинне посольство» (середина IV століття до н. е.), де македонян звинувачували в порушенні священного для всіх греків Олімпійського перемир'я. Македоняни, звичайно, варвари, оскільки порушили звичай, але ще дивнішим було б звинувачувати у святотатстві дійсних варварів. За Александра Великого (328 до н. е.) вже навіть прості македоняни відзначені серед переможців Олімпіад.

Гесіод

Поет Гесіод (VIII—VII століття до н. е.) у «Каталозі жінок» в міфічному викладі вказує на спорідненість македонян і фессалійців (плем'я магнетів):

«Фія, що прийняла зачаття від радісногромового Зевса,

Двоє синів народила: Македон конеборний з Магнетом,

В Пієрійському краю мешкали біля Олімпу».

За Гесіодом прабатьками основних грецьких племен був Еллін, брат Фії. Зовсім відмінні від греків народи походили від каменів, що кидаються прабатьком людства Девкаліоном, батьком Елліна і Фії.

Грецький історик Гелланік відвідав Македонію в V столітті до н. е. і вивів македонян нащадками міфічного Еола, прабатька еолійців та сина Елліна. Іншим сином Елліна був Дор, прабатько дорійців. Мабуть, якщо навіть відмінності у мові й існували, то не настільки великі, щоб змусити засумніватися історика в грецьких коренях македонян.

Перси

Перси в 492 році до н. е. (доба правління Дарія I) іменували македонян греками в капелюхах від сонця (Yaunâ takabarâ, Yaunâ — походить від назви греків-іонійців, що жили в Малій Азії), що засвідчено в давньоперсидському написі про племена, підвладні Дарію. Македоняни носили національні широкополі капелюхи, кавси, а інших відмінностей від греків перси, вірогідно, не помічали.