СРОЧНО!!!ПОМОГИТЕ!!!!ДАЮ 80 БАЛЛОВ!!!!ПОВТОРЕННЯ ТВОРІВ ЗА 6 КЛАСС!!



З Якого твору уривок?

•На чужині не ті люде —

Тяжко з ними жити!

Ні з ким буде поплакати,

Ні поговорити»


•«Дід у руки кухлик взяв і нахмурив

брови:

— На Вкраїні живете й не знаєте

мови.»


•«Ви не були на нашому баштані? О-о!

Тоді ви нічого не знаєте Такого

баштана нема ніде. Точно! Кінця-краю

не видно. Од обрію до обрію. І кавунів —

тисячі, мільйони... І всі смугасті. Як

тигри. Тисячі, мільйони тигрів. Я живих

бачив у цирку. В Києві. Але то хіба

тигри? От дід Салимон — баштанник

наш — ото тигр! Ох же ж б’ється! Як

влупить своєю кістлявою рукою по

штанях — два дні чухаєшся. Він чогось

не любив, як ми крали кавуни з

баштана. Він любив, щоб ми просили. А

ми не любили просити.. Воно не так

смачно»


•«Він любить какао пить,

смоктати м’ятні гостинці.

Так довго і солодко спить

в старій музикальній скриньці.»


•«Матері розказувать не треба,

Як душа світліє перед днем

В хаті, що прив’язана до неба

Світанковим маминим

вогнем.»


•«І брама вперше за все своє існування

навстіж відчинилася, адже ніхто до неї так

не промовляв, хоч цього вона чекала

відтоді, як її вставили в мури цього міста…»


•– Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнички народились.



•«На березі було тихо. Хлопчики завмерли з

роззявленими ротами і широкими очима.

Старші хвилювались і пильно слідкували за

кожним рухом "шибеника". Як той щось

замнеться, так всі зараз затурбуються, деякі

починають кричати всякі поради:

— Вправо, вправо бери, сукин син!

— Куди вправо? — махає на порадника другий

рукою.— Там вода, хай жде, друга крижина

підпливе... Не рушся, стій на місці!»



•«— Так от, любі діточки, —

правила далі ботанічка, — для

того, щоб збудити вашу цікавість,

щоб продовжити добру традицію

наших старших класів, вам треба

за літо зібрати колекцію комах.»



•«Стало так соромно, що я відчув, як

палають мої щоки. І сльози набігли мені

на очі. Хто вони, ці люди, що так

підступно підглядали за мною? Яке вони

мають право? Я вже хотів схопитися з

крісла й спробувати знайти вихід із цього

дивного приміщення, але тут згори знову

пролунав голос. Цього разу він був не

механічний, а цілком живий.»



•«Згинуть наші вороженьки, як роса на

сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй

сторонці»​