періодизація історії середніх віків​

Раннє середньовіччя (кінець V ст. — середина XI ст.);

Високе середньовіччя (XI—XIV ст.);

Пізнє середньовіччя (XIV—XVI ст.), коли розпочалася централізація держав під королівською владою.

Високе середньовіччя IV—IX ст., що є водночас пізньою античністю та часом зародження феодальної системи; власне Середньовіччя історик пропонує виділяти із VIII—X ст.[3];

центральне Середньовіччя X — XIV ст., період найбільшого розвитку, до якого варто звести Середньовіччя у вузькому значенні;

пізнє середньовіччя XIV — XVI ст., що є періодом кризи, Великої Чуми.

Новий час XVI — XVIII/XIX ст., після-середньовіччя, або часи абсолютної монархії та відмирання феодальних структур. Цей період завершується Французькою революцією та глибинними змінами всього суспільства що відбулися в XIX ст.