Предмет: Английский язык, автор: iradzuba005

будь ласка зробіть все
даю 40 балів

Приложения:

dimithras: Какое задание нужно? Или все?

Ответы

Автор ответа: qq0o
1
1)
1. Tom is interested in surfing the internet
2. Jane and Molly are fond of dancing…
3. Jessica is good at studying foreign languages..
4. Helen is crazy about animals…
5. … because he is bad at sport.
2)
1. we always clean our house…
2. Jim wants to have a pet
3. my parents are working in the garden now
4. Nelly isn’t cooking supper at the moment
5. Eddy doesn’t like sandwiches for breakfast
6. I wrote…
7. Fred hates cleaning his room
8. … have prepared …
9. …. have….
10. don’t understand
11. Emmy is taking a shower now
12. doesn’t play
3)
1. …
2.He lives in London at the 32 Green St.
3. his hobby is listening to music
4. his favorite sports are tennis and skiing
5. his favorite dish is pizza
6. his friends are 3 boys from his class
7. he doesn’t like shopping.

iradzuba005: Thanks
Интересные вопросы
Предмет: Українська мова, автор: pdp66933
Допоможіть написати докладний переказ до твору щедре серце дідуся!! Вот текст

Сьогодні я прокинулась від легесенького постукування у вікно. Відкрила очі і ледь не скрикнула від радощів: «Яблунька розцвіла! Яблунька мого доброго дідуся.:.»
Відчинила вікно, і дукмяна хвиля ранкової свіжості, напоєна тонким ароматом яблуневого цвіту, підхопила мене на крила спогадів. Я повертаюсь у дитинство...
Як живий іде садом дідусь. Він і дня не міг про-.жити без роботи у свої сімдесят п'ять.
— Відпочили б, дідусю,— просила я його. А він лише одказував: «Без діла слабіє сила...»
Якось весняним, ранком дідусь сказав, що сьогодні навчить мене саджати яблуні. Я вже хотіла бігти, та він зупинив, ховаючи посмішку в сиві вуса. «Не метушись — швидше буде...»
Зібравши інструменти, дідусь став розмічати місце для ями, а я замішувала у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом став не поспішаючи копати.
Незабаром він покликав мене. «Бери, внучко, заступ і ген на той пустир підемо. Яблунька там, наче сирітка, серед кущів терсну заблукала...»
Деревце справді виявилося непоказним. Стовбур зламаний. Гілки висіли, ніби перебиті руки.
Яблуньку дідусь викопував довго. Потім обережно взяв дичку своїми вузлуватими мозолястими руками і став уважно розглядати кореневище. Щось проказуючи стцха до яблуньки, відрізав ножицями пошкоджені корінчики. Зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку.
Я стала закидати її, а він у той час ніжно підтримував яблуньку, легенько підтрушуючи. Зробивши црасиву луночку, з якоюсь веселою зажурою мовив: «Рости на радість людям!»
...Спогади на мить перервала бджілка, що злетіла з рожевої пелюстки. І знову я згадала дідуся. Останню його яблуньку — і першу в твір моєму житті.
Ні, дідусь не просто навчив мене саджати дерева, він навчив дарувати іншим радість і красу. А вони — безсмертні!