Предмет: История, автор: fazullinsaid123

Расположите исторические события в хронологическом порядке, начиная с самого раннего из перечисленных.


1. Открытие Антарктиды


2. Открытие Америки


3. Первое кругосветное плавание

запишите только цифры без пробелов

Ответы

Автор ответа: flybirdster
2

Ответ:

1. Открытие Америки

2. Первое кругосветное плавание

3. Открытие Антарктиды

Объяснение:

1. Официальная дата открытия Америки 12 октября 1492 года, когда Христофор Колумб высадился на острове Сан-Сальвадор в Багамском архипелаге.

2. Первое кругосветное плавание — испанская морская экспедиция под руководством Фернана Магеллана, началась 20 сентября 1519 года и завершилась 6 сентября 1522 года под командованием Хуана Себастьяна Элькано.

3. Антарктида была открыта 28 января 1820 года русской экспедицией под руководством Фаддея Беллинсгаузена и Михаила Лазарева. Двумя днями позднее (30 января) материка достигла британская экспедиция под руководством ирландца Эдварда Брансфилда.

Интересные вопросы
Предмет: Українська мова, автор: vladzubanov986
Дібрати синоніми до слів: Інформація, потужність, дідизна, єство, втамувати, викорінювати. Докладний переказ тексту. ЯКА НАС ПАЛИТЬ СПРАГА? Як ми любимо читати історичні романи, гортати етнографічні довідники, як радіємо краєзнавчим статтям та нарисам! Усе це потроху втамовує інформаційну спрагу. Нам часом доводили, що окультурили нас, диких, прийняттям християнства. Так, разом зі своєю релігією Візантія принесла нам свою культуру, але не культуру взагалі. Князь Володимир Великий лише додав християнську культуру до культури рідної, батьківської. Зустріч України з Візантією – це не зустріч бідного з багатим, а зустріч якщо не рівних, то близьких за потужністю, але різних за характером культур. Український народ має свою культуру, свої звичаї й традиції, свою мову, коріння яких сягає глибини віків. Біда лише в тому, що все оте українське, самобутнє викорінювали із свідомості народу, робили його телепнем, хохлом, чужинцем на своїй рідній, споконвічно українській землі. І тривало це не рік, не два, так було століттями. Але як би там не було, народ не забув свого імені, свого родуплемені, свого істинного єства. Тому й палить нас така спрага на історичну літературу, на твори етнографічні й краєзнавчі, на книжки, які проливають правдиве світло на нашу дідизну, прабатьківщину. І ми вкотре питаємо самі себе: «Хто ми є? Звідки пішла наша прагілка, де наш прадавній корінь?» (За А. Українцем.)