Дік Сенд пише у записнику: “Деякі молоді й здорові з вигляду невільники зненацька падають мертвими. Мені згадалося, що й Лівінгстон писав про це. "Ці нещасливці раптом починають скаржитись на біль у серці. Кладуть руку на груди й падають неживі. Мабуть, умирають від розриву серця. На мою думку, це стається з вільними людьми, несподівано оберненими на рабів, які зовсім не були готові до такої долі".

Як ви розумієте думку письменника?​

Ответ: З прочитаного я розумію думку написаного так, що автор має на увазі, що вільні люди, які потрапили у полон вмирали не від побоїв, не від захворюваннь, а від великого горя. Адже майже ніхто не переживе таку трагедію. Уявіть, сьогодні ви вільна людина, яка насолоджується життям, а вже завтра ви невільник, до якого відносяться, як до собаки, постійно б'ють, обзивають, та майже не годують, тепер ви невільник, ваше життя має ціну, яку назначить работоргівець. Отже, люди помирали, бо не могли винести того жахіття, вони сильно хвилювались, сильно засмучувались, і тому помирали від розриву серця.

Буду дуже вдячний за найкращу відповідь!!!