Покинутий музей

Студентський загін уже встиг розквартируватися, і дівчата вирішили оглянути село, у якому доведеться провести два місяці.

Було літнє надвечір'я. Село потопало в садках. Обважніле гілля ледве витримувало на собі грона червонощоких вишень. Сучасні, переважно двоповерхові будиночки стояли не по-сільському один біля одного і привітно виблискували вікнами. Біля них вабили очі клумби з різнобарвними квітами. Студентки вийшли на околицю села і помітили три хатинки пiд солом'яними стріхами. Що це? Мабуть, музей пiд відкритим небом.

Підійшли ближче. Ось дерев'яний журавель, тин, на ньому якийсь напіврозбитий глечик.

Вiдчинили двері першої хатинки. Одразу вдарило важким духом. Тхнуло цвіллю і пусткою.

Надворі вже звечоріло, і в хаті стояла зелена темрява. Шибки на вікнах були бнті-перебить. Сумно чорніла колись розмальована піч. У кутку валялася перекинута лавка. На голих полупаних стінах виднілися гаки для ламп. На одній зі стін самотньо висів дивом уцілілий портрет у почорнілій рамці. Раптом iз-за портрета випурхнув кажан, поснував по хаті й чорним листком припявся десь біля сволока.

З гнітючим настроєм поверталися студентки назад. Не можна жити сучасним, забувши про минуле. Переказ этого текста пж помогите дам 100 баллов ​