ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА
"Тридцятилітня війна" срочно нужно до 21:00 сегодняшнего дня

Ответы
Ответ:
Тридцятилітня війна (1618-1648)
Ця війна була першим загальноєвропейським конфліктом за участю більшості держав тодішньої Європи: габсбурзького блоку разом з Ватиканом та Франції, Швеції, Нідерландів.
Фактично це була війна між католицизмом і протестантизмом (абсолютистська Франція, однак, пристала до другого табору).
Причинами війни були внутрішні суперечності в німецькому світі, суперництво європейських держав, зокрема Франції з австрійськими та іспанськими Габсбургами.
Німецькі протестантські князі для захисту своїх прав об'єдналися в союз — Унію. Незабаром католики відповіли утворенням свого об'єднання — Ліги. Обидві сторони готувалися до збройної боротьби. Франція будь-якими засобами намагалася не допустити посилення впливу Габс-бургів у німецькому світі та підтримувала князів-протестантів. Вона сподівалася приєднати Ельзас і Лотарингію. З Іспанією Франція конфліктувала через Південні Нідерланди та Північну Італію.
Воєнні дії розпочалися під час правління цісаря Матіса, який намагався примирити протестантів і католиків. Одного разу на скаргу чеських протестантів він відмовився покарати католиків. Це дуже роздратувало протестантів Чехії. 1618 р. з вікон Празького замку чехи викинули трьох урядовців, які управляли країною від імені цісаря. А згодом чехи повстали проти Габсбургів, що, власне, і стало початком Тридцятилітньої війни (1618—1648)
Історики поділяють Тридцятилітню війну на кілька періодів: чеський, датський, шведський і франко-шведський.
Чеський період (1618—1620). Після подій у Празькому замку чехи-дворяни створили тимчасовий уряд, організували чеську армію, вигнали всіх єзуїтів і найвищих осіб католицької церкви, проголосили про вихід
з-під влади Габсбургів та утворили самостійну державу. Своїм королем вони обрали Фрідріха, курфюрста Пфальцського, керівника Унії.
Разом зі пфальцським військом чеські загони рушили на Австрію, і 1618 р. досягли Відня. Це стурбувало весь католицький світ.
Австрію підтримали Іспанія, Річ Посполита, Ліга під проводом баварського князя Максиміліана. До того ж у таборі повстанців не було одностайності. Військо цісаря на чолі з полководцем Тіллі швидко перейшло у наступ і згодом вступило на територію Чехії. 1620 р. відбулася вирішальна битва під Білою Горою, в якій чеське і пфальцське війська зазнали поразки.
У Чехії розпочалися розправи над протестантами. У Празі було прилюдно страчено 27 керівників чеського повстання. Багато повстанців ув'язнено, решта — змушена емігрувати з країни. У Чехії відновили католицьку церкву. Повсюдно знищувалася гуситська і протестантська література. Із самостійної держави Чехія знову на тривалий час перетворилася на німецьку провінцію.
Протестантські князі, налякані рішучістю цісаря, спочатку розгубилися, але потім повстали проти нього, їх підтримали Англія і Голландія, Франція і Данія.
Датський період (1625—1629). З ініціативи кардинала Рішельє між Англією, Голландією і Данією був укладений Троїстий союз проти австрійських та іспанських Габсбургів. Датські війська об'єдналися з військами протестантських князів. Велику грошову допомогу надали Англія і Голландія. Цісар Фердінанд IIне мав змоги особисто протидіяти супротивникам і звернувся до багатого дворянина Альбрехта Валленштейна з пропозицією організувати опір. Валленштейн зібрав 30-тисячну армію найманих солдатів і незабаром почав завдав-ати датчанам поразку за поразкою. Зрештою 1629 р. з Данією було укладено мир.
Шведський період (1630—1635). Ще одного союзника у боротьбі з Габсбургами Рішельє знайшов в особі шведського короля Густава Адольфа. 1630 р. його військо переправилося в Померанію. Цього разу німецькі протестантські князі проголосили нейтралітет, що не входило в плани шведів. Але прихильність німців Густав Адольф здобув після трагедії Магдебурга, що згорів внаслідок нападу військ Ліги на чолі з Тіллі. Тоді союз зі Швецією уклали Бранденбург і Саксонія — наймогутніші північно-німецькі князівства.
1631 р. поблизу Лейпцига шведи завдали нищівної поразки військам Ліги, здобули Нюрнберг, а незабаром розбили цісарські війська на р. Лех. Полководець католицької Ліги Тіллі був смертельно поранений. Згодом шведи оволоділи Аугсбургом і баварською столицею Мюнхеном, а їхні союзники — саксонці — зайняли Чехію.
Фердінанд II опинився у дуже скрутному становищі і вирішив знову звернутися до Валленштейна. Той зібрав нове військо і вирушив у похід, захоплюючи території. Біля міста Лютцен шведи перемогли Валленштейна,
але під час цієї битви загинув король Густав Адольф, Валленштейна звинуватили у державній зраді та вбили.
У подальшому шведи вже не перемагали і згодом відступили з Південної Німеччини. Навесні 1635 р. Габсбургам удалося укласти мир із саксонським курфюрстом, здавалося, що справи знову складалися для них сприятливо. Саме тоді кардинал Рішельє вирішив відкрито вступити у війну.
Объяснение:
якось так