На початку 1918 р. стало очевидним, що пошуки шляхів компромісу між Україною і Росією вичерпано, тому більшість лідерів Української Центральної Ради проголошення Четвертого універсалу Української Центральної Ради.
Із Четвертого універсалу Української Центральної Ради (22 (9) січня 1918 р.)
Народе України! Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою. Зо всіма сусідніми державами... ми хочемо жити в згоді, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки.
Влада в ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, та наш виконавчий орган, який однині матиме назву Ради Народних Міністрів.
Приписуємо Раді Народних Міністрів — вести переговори про мир з центральними державами самостійно і установити мир, щоб наш край розпочав своє господарське життя в спокої.
У справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій, вже зробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасування власності й соціалізацію землі.
Усі ж демократичні свободи, проголошені Третім універсалом, Українська Центральна Рада підтверджує.
Проаналізуйте зміст історичного тексту. Виділіть у тексті головні й неголовні факти.