Предмет: Геометрия, автор: ssa781040

1)знайдіть катети і другий гострий кут прямокутного трикутника в якого гіпотенуза c=12 см і кут a=38° округліть значення катетів із цого трикутника
2)Катет прямокутного трикутника відносится до гіпотенузи цого трикутника як 2 ÷ 5 Знайдіть точностью до градусів гостри кути цого трикутника.
3)Бісектриса гострого кута прямокутного трикутника ділить катет на відрізки 6 см і 10 см Знайдіть периметр трикутника

Ответы

Автор ответа: nOBIOmatic123
2

Ответ:

1.Використовуючи співвідношення між гіпотенузою і катетами прямоугольного треугольника, можна виразити катети через гіпотенузу і угли: sin(a) = противолежащий катет / гіпотенуза => противолежащий катет = гіпотенуза * sin(a) ≈ 4,594 см cos(a) = прилежащий катет / гіпотенуза = > прилежащий катет = гіпотенуза * cos(a) ≈ 11,242 см Угол b, протилежний знайденому катету, рівн: b = 90° - a ≈ 52°

2.Пусть катет треугольника рівня 2x, а гіпотенуза - 5x. Тоді за допомогою теореми Піфагора можна записати урівнювання: (2x)^2 + b^2 = (5x)^2 Решаю це урівнювання відносно b, отримуємо: b = sqrt((5x)^2 - (2x)^2) ≈ 4.8 x Використовуючи визначення тригонометричних функцій, можна записати: sin(a) = 2x / 5x = 0,4 => a ≈ 23,6° cos(a) = b / 5x ≈ 0,96 => cos^-1(0,96) ≈ 15,2°

3.Обозначим катети прямоугольного треугольника через a і b, а біссектрису острого вугла, що виходить з вершини, що лежить на гіпотенузі, - через h. Тоді, використовуючи співвідношення між біссектрисою і катетами треугольника, можна записати систему урівень: h/a = b/(ca) h/b = a/(cb) Підставляючи дані з умов, отримуємо: h/a = 10/(12-6 ) = 2 h/b = 6/(12-6) = 1 Із першого урівнювання отримуємо, що b = (ca) h/a = 6 2 = 12 см. Із другого уравнення - що a = (cb) h/b = 10 1 = 10 см. Тоді периметр треугольника рівн: P = a + b + c = 10 + 12 + 12 = 34 см.

Объяснение:

Автор ответа: Speed288
1

1)У прямокутному трикутнику гіпотенуза завжди є найдовшою стороною, тому гіпотенуза цього трикутника має довжину 12 см, і кут а, прилеглий до одного з його катетів, має величину 38 градусів.

Застосовуючи тригонометричні функції, можна обчислити довжину катетів трикутника.

Так, з формули sin(a) = протилежний катет / гіпотенуза, ми можемо знайти довжину протилежного катета b:

sin(a) = b / c

b = c * sin(a)

b = 12 * sin(38)

b ≈ 7.3

Аналогічно, з формули cos(a) = прилеглий катет / гіпотенуза, ми можемо знайти довжину прилеглого катета:

cos(a) = a / c

a = c * cos(a)

a = 12 * cos(38)

a ≈ 9.3

Таким чином, довжина першого катета дорівнює близько 9.3 см, довжина другого катета дорівнює близько 7.3 см, а другий гострий кут має величину 52 градуси. Округлення значень катетів до цілих чисел дає нам відповіді: перший катет - 9 см, другий катет - 7 см

2)Застосуємо теорему Піфагора, щоб знайти довжину другого катету:

a² + b² = c²

(2x)² + b² = (5x)²

4x² + b² = 25x²

b² = 25x² - 4x²

b² = 21x²

b = sqrt(21)x

Тепер можемо знайти значення синуса і косинуса кута або b, використовуючи відношення катету та гіпотенузи:

sin(α) = b/c = sqrt(21)x/5x = sqrt(21)/5

cos(α) = a/c = 2x/5x = 2/5

Таким чином, ми знаємо значення синуса і косинуса кута b, а тому можемо використати табличні значення для знаходження гострого кута.

Знаючи, що sin(α) = sqrt(21)/5, ми можемо знайти градусний міру кута α, використовуючи обернену функцію синуса:

α = arcsin(sqrt(21)/5)

За допомогою калькулятора або таблиці тригонометричних значень, ми можемо отримати, що α ≈ 66.4° (округлено до однієї десятої).

Отже, гострий кут цього прямокутного трикутника дорівнює близько 66.4 градусів

3)a і b - катети прямокутного трикутника, і х - довжина бісектриси, яка ділить менший катет на дві рівні частини. Тоді ми маємо:

a:b = x:(b-x)

Оскільки x ділить менший катет на дві рівні частини, то b-x також ділить менший катет на дві рівні частини, тобто b-x = 6 см.

Тоді ми можемо записати:

a:b = x:(b-x) = x/6

Так як бісектриса гострого кута ділить менший катет на відрізки 6 см і 10 см, то:

x/6 = 10/(b-x)

x(b-x) = 60

xb - x^2 = 60

x^2 - xb + 60 = 0

Розв'язуючи це квадратне рівняння відносно x, отримуємо:

x = (b ± sqrt(b^2 - 4ac)) / 2a

x = (b ± sqrt(b^2 - 240)) / 2

Оскільки x - довжина бісектриси гострого кута, то x має бути менше довжини меншого катету, тобто x < 6. Тому нашим вибором є формула з від'ємним коренем:

x = (b - sqrt(b^2 - 240)) / 2

Тепер ми можемо використати теорему Піфагора для знаходження гіпотенузи:

c^2 = a^2 + b^2

c^2 = (6 + 10)^2 + (2x)^2

c^2 = 256 + 4x^2

Замінюючи x у цій формулі, отримаємо:

c^2 = 256 + 4[(b - sqrt(b^2 - 240)) / 2]^2

c^2 = 256 + (b^2 - 240) / 2

2c^2 = 512 + b^2 - 240

b^2 = 2c^2 - 272

b = sqrt(2c^2 - 272)

Отже, периметр трикутника дорівнює:

a + b + c = 6 + sqrt(2c^2 - 272) + sqrt(256 + 4x^2)

Заміняємо x у цій формулі, отримуємо:

a + b + c = 6 + sqrt(2c^2 - 272) + sqrt(256 + 4[(b - sqrt(b^2 - 240)) / 2]^2)


Speed288: поставь 5 звезд пж
ssa781040: ток чено чат джибити?
ssa781040: чесно
Speed288: че?
ssa781040: ок щя
ssa781040: я бы чесно дал корону еслиб была
Интересные вопросы
Предмет: Биология, автор: naime32
нуска

1. Шаршыгүлділер тұқымдасы өсімдіктерінің кеппешөп үлгілерін қарандар. Оларды 2-суретпен салыстырындар.

Кәдімгі жұмыршақ

Жабайы шомыр

Қанатжеміс

Жұлдызшешек

Ымыртгул

2-сурет. Шаршыгүлділер тұқымдасы өсімдіктері

2. Морфологиялық белгілерін анықтаңдар: күлтесінің түсі, күлтелерінің орнала- суы, жемісінің типі, жапырақ тақтасының пішіні, жапырақтарының сабақта ор- наласуы. (3-сурет)

Аналық (1)

Аталық (2 қысқа 4 ұзын)

Тостағанша (4)

Жемісі: бұршаққын немесе бұршаққынша

култе (4)

Гулі

Гулшоғыры - шашақ

3-сурет. Шаршыгүлділер тұқымдасының белгілері

Орамжапырақты адамдар тас дәуірінің соңынан бастап пайдалана бастаған. Ғалымдардын пайымдауынша, ертедегі орамжапырақтар Атлант мұхиты мен Жерорта теңізінің еуропалық жағалауларында өскен. Орамжапырақтың казіргі қауданды, гүлді, брюссель, кольраби сияк ты түрлері, алғашқы түрлеріне ұқсамайды. Орамжапырақты өңдеуді казіргі Испанияның аума- гында неолит дәуірінде өмір сүрген иберлер атты ежелгі тайпалар бастаған. Русь жерінде орамжапырақ грек-рим қоныстанушылармен бірге пайда болған.

Жұмыршақ үш бұрышты бұршақ тектес өсімдік. Көптеген адамдар ертеден жұмыршақтың емдік қасиеттерін білген. Казіргі уақытта да ғалымдар оның емдік қасиеттерін дәлелдеген. Шығыстың бірқатар елдерінде жұмыршақты көкөніс дақылы ретінде өсірген, ал тұқымын бұрыш пен қыша орнына пайдаланған