Предмет: Химия, автор: kekekoko

ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА ДАЮ БОЛЬШЕ 100 БАЛОВ
У МЕНЯ В ПРОФИЛЕ ЕЩЕ 1 ТАКОЙ ЖЕ ВОПРОС НА 40 БАЛОВ

обрати люби 2 оксиди та записати з ними 4 взаемодии из розставленими валерантростямы зверху у правий сторони

Ответы

Автор ответа: gggggeettt
1
Я обрав оксид заліза (FeO) та оксид вуглецю (CO).

Взаємодії оксиду заліза (FeO):

FeO + H2SO4 → FeSO4 + H2O
FeO + CO → Fe + CO2
FeO + H2 → Fe + H2O
FeO + NaOH → NaFeO2 + H2O
Взаємодії оксиду вуглецю (CO):

CO + O2 → CO2
CO + H2O → CO2 + H2
CO + Cl2 → COCl2
CO + NH3 → HCN + H2O

kekekoko: у меня в профиле еще 1 такой же вопрос просто скопируй и вставь получиш еще 40 балов
Автор ответа: Guram666
1

Ответ:Я обрав два оксиди: оксид кальцію (CaO) і оксид вуглецю (CO).

Взаємодії між CaO та CO:

CaO + CO → CaCO3 - реакція з нагріванням, що призводить до утворення карбонату кальцію.

CaO + H2O + CO2 → Ca(HCO3)2 - реакція з водою та вуглекислим газом, що призводить до утворення бікарбонату кальцію.

2CO + O2 → 2CO2 - реакція згоряння вуглекислого газу, що призводить до утворення діоксиду вуглецю.

CaO + SiO2 → CaSiO3 - реакція з оксидом кремнію, що призводить до утворення силікату кальцію.

Объяснение:


kekekoko: у меня в профиле еще 1 такой же вопрос просто скопируй и вставь получиш еще 40 балов
Интересные вопросы
Предмет: Українська мова, автор: nikita8123
План тексту и пересказ
269. Прочитайте. Чи можна сказати, що порушене в тексті питання має
дискусійний характер? Свою відповідь обґрунтуйте.
Чому нам потрібна поезія
Часто доводиться чути: «Навіщо оті вірші? Кому здалася ваша поезія?
Будь-яку думку чудово можна висловити прозою. І простіше, і зрозуміліше. Н іж витрачати на оті поезії час, кращ е в комп’ютерну гру пограти!
І ш видкість реакції потренуєш, і задоволення отримаєш!»
Та невже авторові цих слів не доводилося переживати від поетичних
рядків потрясіння? Невже він ніколи не брав на самоті збірочку віршів і
вдумливо не прочитав дві-три поезії? Невже отримане від їх читання задоволення можна порівняти з хай і цікавою, але такою бездушною грою?
Поезія — звучання душі, адже душа не буває німою! Поезія пробуджує смуток і радість, заспокоює або викликає біль. Вплив поезії на людину неможливо передати словами. Вона — віддзеркалення розмаїтого
духовного світу.
Знаєте давньогрецьку легенду про гору Парнас? На ній щовесни водили танки сестри Аполлона. Це — музи, прекрасні юні богині. Кожна з них була покровителькою котрогось виду мистецтва. Музи співали,
Аполлон же перебирав струни своєї золотої кіфари.
Звичайно, кожен чув вислів «зійти на Парнас». Це означає — дорівнятися талантом до муз та Аполлона.
Якось музи співали так гарно, що вся природа застигла від зачарування, а гора Гелікон почала ш видко рости й доросла до неба. Тоді олімпійські боги наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце.
Кінь ударив копитом й утоптав гору в землю. На місці удару забило джерело. Його чудодійна вода надавала поетам натхнення й наснаги.
Може, комусь із вас відомий смак води цього джерела? Може, хтось
пробує віршувати? Це чудово. Проте не забувайте, що навчатися римувати — ще не значить стати поетом. Тому не поспішайте кожен створений
вами рядок читати товаришам або надсилати до редакції. Поети пишуть
не заради слави, а для душі!