40 БАЛОВ
• Проаналізуйте уривок з історичного джерела й визначте: а) які права народу вважали основними; б) якою має бути реакція народу на антинародну полi- тику уряду; в) які способи боротьби вважали найбільш прийнятними.
«Англійський уряд в Індії не тільки позбавив iндiйський народ свободи, а й за- снував свою політику на експлуатації мас; він підірвав економічне, політичне, культурне й духовне життя Індії. ...Ми переконані, що варто нам тільки припинити... сплату податків, не вдаю- чись до насильства... i цей нелюдський режим буде приречений».
Ответы
Ответ:
Уривок з історичного джерела свідчить про антинародну політику британського уряду в Індії. Автор зазначає, що народ Індії позбавлений свободи та що політика уряду базується на експлуатації мас. У зв'язку з цим, можна зробити наступні висновки:
а) Основними правами народу автор вважає свободу, економічну, політичну, культурну та духовну самостійність. Він вказує, що всі ці права були підірвані урядом.
б) Автор вважає, що народ має відповісти на антинародну політику уряду шляхом припинення сплати податків. Однак, автор також стверджує, що насильство не є прийнятним способом боротьби проти уряду.
в) З уривку можна зробити висновок, що автор вважає найбільш прийнятним способом боротьби проти антинародної політики уряду мирні методи, зокрема, припинення сплати податків. Це свідчить про те, що автор підтримує мирну боротьбу за свої права та не схвалює насильства.
Объяснение:
Уривок з історичного джерела відноситься до індійської національно-визвольної боротьби проти британського колоніалізму в Індії.
А) Основними правами народу в цьому контексті вважалися свобода, економічна та культурна незалежність, а також право на самовизначення.
Б) Уривок свідчить про те, що народ Індії повинен був відмовитись від сплати податків, але не вдаючись до насильства. Це можна трактувати як виклик до мирної боротьби, до цивільного непокорення та громадської непокори.
В) Уривок не надає безпосередньо конкретних прикладів способів боротьби, але можна вважати, що важливими способами були бойкот економічних продуктів іноземних компаній, вуличні акції, забастовки, робота з громадськістю та дипломатичний тиск. У цьому контексті також можна вважати формування національної свідомості та ідеології національної визвольної боротьби.