Предмет: Українська література, автор: nazariishevchuk

Іван Нечуй-Левицький. "Вітрогон"

Про кого слова: «Я стою, а в мене аж ноги трусяться. Мені здавалось, що … от-от винесе мені з пів клунка кислиць на снідання.» Цей іменник має стояти на місці пропуску.

про сестру

про бабу Ганну

про маму

про тата

«Дивлюсь я, … стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороздявляли» Про кого ведеться розповідь?

про селян

про пастушків

про дівчаток і хлопчиків

про жінок

Про кого слова: « Дивлюсь — шляхом іде … і наближається до містка. Як углядів(ла) мене … та як крикне: «Дух святий при нас! Ой чорт!» — та як дремене назад! Аж курява за … піднялась. Біжить та хреститься, а я за … біжу та кричу!»

про чоловіка

про жінку

про пастушків

про бабу Ганну

«Розігнався я з берега, побіг по човні та плиг в воду з самісінького носа човна на глибиню!» Про кого ведеться розповідь?

про Василька

про тата

про сусідського хлопчика

про Василькового друга

Про кого слова?


«Пам’ятаю, мені було років шість або сім, як це діялось. Батько мій був тоді економом в одному селі.»

про друга Василька

про маму

про Василькового батька

про Василька

Хто приніс новину про повернення Василька?

тато

баба Ганна

чоловік

молодиця

Кому належать слова: «Загатив я гребельку; вода спинилась, стала й почала розливаться на зелені бережки. Я проробив посеред гребельки спуст для лотоків»

Василькові

татові

сусідському пастушкові

перехожому

«…мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці.» Про кого ведеться розповідь? Цей іменник має стояти на місці пропуску.

тато

мама

сусідка

сестричка

Про яку подію говорить цитата: «Лазимо було по кущах та й в осоці … Господи, яка то була радість, як було…»

Про риболовлю.

Про купання на річці.

Про пасіння ягнят.

Про нищення пташиних гнізд.

сочно

Ответы

Автор ответа: Olyun4ik
5

Відповідь:

Про кого слова: «Я стою, а в мене аж ноги трусяться. Мені здавалось, що … от-от винесе мені з пів клунка кислиць на снідання.» Цей іменник має стояти на місці пропуску.  про тата

«Дивлюсь я, … стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороздявляли» Про кого ведеться розповідь?  про пастушків

Про кого слова: « Дивлюсь — шляхом іде … і наближається до містка. Як углядів(ла) мене … та як крикне: «Дух святий при нас! Ой чорт!» — та як дремене назад! Аж курява за … піднялась. Біжить та хреститься, а я за … біжу та кричу!» про чоловіка

«Розігнався я з берега, побіг по човні та плиг в воду з самісінького носа човна на глибиню!» Про кого ведеться розповідь? про Василька

Про кого слова?

«Пам’ятаю, мені було років шість або сім, як це діялось. Батько мій був тоді економом в одному селі.»  про Василька

Хто приніс новину про повернення Василька? баба Ганна

Кому належать слова: «Загатив я гребельку; вода спинилась, стала й почала розливаться на зелені бережки. Я проробив посеред гребельки спуст для лотоків»  Василькові

«…мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці.» Про кого веде-ться розповідь? Цей іменник має стояти на місці пропуску.  мама

Про яку подію говорить цитата: «Лазимо було по кущах та й в осоці … Господи, яка то була радість, як було…» Про нищення пташиних гнізд.

Пояснення:

Интересные вопросы
Предмет: Другие предметы, автор: evchenkoartem
Предмет: Українська мова, автор: sunny4139
80 Прочитайте. Визначте односкладні речення.
Розрізняють такі стилі спілкування: авторитарний, демо-
кратичний, ліберальний.
Авторитарний співрозмовник наказує, диктує, примушує.
До думок і почуттів інших людей йому байдуже. Вислухову-
вати будь-які заперечення чи пропозиції йому нецікаво. По-
водиться така людина самовпевнено й агресивно. Дискутува-
ти з таким співрозмовником або дуже важко, або неможливо.
Авторитарних людей зазвичай уникають.
Демократичний співбесідник завжди враховує інтереси,
потреби й бажання людей. З ним цікаво і приємно. До людей
такий співрозмовник виявляє доброзичливість, увагу, чуйність.
Демократичний стиль спілкування визнано найбільш ефектив-
ним і оптимальним.
Ліберал у спілкуванні поступливий і нерішучий. Само-
стійно приймати рішення йому не хочеться. Легше погодитися
з кимось, знявши із себе відповідальність (Із кн. «Психологія
спілкування»).