1) Сніг лежав уже по самих ярках та затінках, а то скрiзь позбігав лепетливими дзюркотливими струмками. (2) Серед пучечків торішньої трави де-не-де визирали вже блакитними оченятами проліски, але вся земля лежала ще чорна, не убрана в пишні зелено-квітчасті м'які шати. (3) Лежала ще півсонна й зітхала до неба теплими грудьми, і теє зітхання злітало вгору легенькою бiластою парою. (4) Пара линула вгору, збиралася там у хмари, і хмари тьмарили небо, затуляючи землі сонце. (5) Земля зітхала за сонцем і не знала, що за малу годину вона потопне в його золотих обіймах. (6) Сльози-тумани розвіються, зникнуть од одного ясного променистого погляду. (7) А поки ще хмари темні,— але теплі весняні хмари, снували по небу.знайти ключеві слова в чему тексті.​