Ідейно художній зміст поезії Сучасникам

Поезія "Сучасникам" Олександра Олеся - це заклик до пробудження, до вирішення проблем, які простують перед нашими очима, і до боротьби за правду, свободу і незалежність. У поезії автор дає характеристику сучасному суспільству, показуючи його проблеми та негаразди, а також ставиться до них.

З-поміж гір повінь тече,

А на ній крижинки плывуть.

Чого ж ми дотрапились, люде,

Що ніби розчинились, наче сіль,

А ці гори нас навіки тримають!

Ці строфи дають розуміння зміни сучасної ментальності, коли люди віддали свою відповідальність за стосунки в суспільстві та з природою. Акцент чітко покладений на необхідність змінювати світ на краще, а клопотання про матеріальне мали останнє значення.

Ви відчуваєте, як на спину

Падає колосок і терновина,

Як відчуваєте ви у стінах чужих,

Бо не знаєте, як наше було колись.

Ці строфи висувають ідею, що у сучасному світі люди віддали свої фундаментальні цінності, віддали контроль за своїм життям та своєю долею в чужі руки. Олесь відчуває власну безсилість і мізерне визначення своєї ролі в житті світу і виступає з закликом до пробудження та шукання внутрішньої сили.

Підемо ж, люде, відчиняйм

Крізь менші грецькі брами,

Незалежність, рівність прославляйм,

Свою волю допомігши зберегти.

У фінальних строфах автор викликає народ до дії, до самоорганізації, до боротьби за свободу та правду, до змін в житті світу в цілому. Кінчик поезії закликає сучасників до свідомого вибору, відкриття мереж діалогу та активну боротьбу за цілі, що близькі кожному. Таким чином, ідеї, які містяться в поезії "Сучасникам" є актуальними і звучать з потужним акцентом на сьогоденній день.