Предмет: Литература, автор: yambbrrryts

Казка про Яян.
Хлопчик-козопас - характеристика

Ответы

Автор ответа: gbjjk4
1

Ответ:

хлопчик-козопас з казки "Яян" може бути описаний як розумний, винахідливий, терплячий, витривалий, дбайливий та відповідальний. Ці риси характеру допомогли Яяну здобути багатство та знайти щастя у житті.

Объяснение:

Основні риси характеру головного героя можна описати так:

Розумність та винахідливість: Яян не тільки вмів пильно стежити за козами, але й придумував різні винаходи, щоб забезпечити комфорт і безпеку своїх тварин. Наприклад, він змайстрував для них шуби з листя, щоб вони не змерзли взимку.

Терплячість та витримка: Яян мав багато проблем та перешкод на шляху до успіху, але він ніколи не здавався. Навпаки, він знаходив спосіб подолати будь-які труднощі і продовжував діяти, поки не досягав своєї мети.

Дбайливість та відповідальність: Яян пильно стежив за своїми козами і завжди дбав про їхні потреби. Він не дозволяв їм забиратися в небезпечні місця і завжди забезпечував їх їжею та водою. Також він був відповідальним за свої дії та завжди намагався знайти вихід з будь-якої складної ситуації.

Интересные вопросы
Предмет: Українська мова, автор: hecker821
чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, це звичайна повсякденна страва. Адже сьогодні в кожному будинку на столі є хліб та сіль. Його присутність у наших домівках, на думку багатьох, не є показником достатку. Дехто ж з різних міркувань і зовсім відмовився від йо­го споживання. Проте найчастіше ті, хто їдять хліб, навіть не замислюються над тим, який довгий шлях поборов він, щоб потрапити на домашній стіл. А ось старий мужчина, що загортає куплений буханець у білу серветку й обереж­но, наче найкоштовнішу річ, кладе його в торбинку. Може, хліб для неї — це болючі спогади про далеку юність? Ту саму юність, коли страшний голодомор, жор­стока війна примушували людей усе віддавати за шматочок звичайного житнього хліба. А дехто, не маючи рятівного їстівного шматочка, втрачав людську подобу і вбивав собі подібних, щоб підживитися і не померти страшною голодною смер­тю. На жаль, і таке траплялося в нашій величній і водночас трагічній історії… А ось іде замріяний хлопчина, який щойно повернувся з села, де живуть йо­го рідні — славний козацький рід. Юнак пам’ятає, як розповідала матуся, що зу­стрічали її, молоду й чарівну наречену, з хлібом-сіллю на рушникові, як учили випікати це пшеничне диво, як сама, будучи заміжньою, ходила не раз випікати весільний коровай на щастя, на долю молодятам. Пригадалося і батьківське слово, що стало заповіддю життя: «Не кидай хліба, він — святийак, хліб — усьому голова. Це те найнеобхідніше, що потрібно людині. але без нього не було б ні вчителя, пі поета, ні робітника, ні вченого, ні міністра. напишить текст переказ у публіцистичному стилі СРОЧНО!!!! ДАЮ 100 БАЛОВ
Предмет: Қазақ тiлi, автор: bereketsultanov4
Предмет: Математика, автор: mukolamazhar8339