Напишіть письмове повідомлення про шляхетські конфедерації.

тимчасові політичні об'єднання шляхти в Речі Посполитій, які брали на себе функції державної влади або ж домагалися від центрального уряду задоволення своїх станових вимог. Після згасання династії Ягеллонів (1572) їхні створення та діяльність відбувалися або згідно з правовим порядком regnum, коли функціонували всі державні і політичні інститути, або – interregnum, коли було неможливим функціонування в повному обсязі виконавчої, законодавчої і судової влади. У другому випадку – у періоди міжкоролів'я – у всіх воєводствах створювалися каптурові конфедерації з власними судами (див. Каптурові суди), які об'єднувалися в генеральний каптур (генеральну конфедерацію). На чолі держави як тимчасовий правитель (interrex; див. Інтеррекс) ставав примас (гнєзненський архієпископ), він керував адміністрацією та готував елекцію (вибори короля; див. Елекція вільна поголовна), основними етапами останньої були конвокація (на ній посли від земель об'єднувалися в генеральну конфедерацію) та елекційний і коронаційний сейми (див. Вальний сейм). Генеральна конфедерація утворювалася окремо для Корони Польської та для Великого князівства Литовського. Конфедерація обирала свою владу (Генеральність), формувала конфедератські суди, накладала податки і призначала регіментарів конфедератських військ. Найвищим органом влади конфедерації ставала генеральна рада, що обиралася конфедератськими сеймиками. На генеральній раді головував маршалок конфедерації; її рішення ухвалювалися на основі консенсусу, а з середини 18 ст. – більшістю голосів.