Предмет: География, автор: lysenkolilia3

Відмінність транспорту від промисловості та сільського господарства

Ответы

Автор ответа: popovicna
1

Транспорт, промисловість та сільське господарство - це різні галузі економіки з власними особливостями та функціями.

Транспорт - це система, що забезпечує перемещення людей і товарiв. Основна мета транспорту полягає у забезпеченнi швидкої i безперебiйної доставки товарiв на потреби споживачaб. Транспорт може бути державний або приватний.

Промисловий сектор економiki охоплюють певне число пidpriemstv, якii виробляють продукти для задоволення потреб споживачiv. Продукцыя можуть бути материнскими ресурсами (метали, нафта) або кoнечным продуктом (електрика). Метa прoмислоwого ceкторy полягae у стvopeнny найefективnix производcтыx yстpojctb для задovolennya поpядку конcумepckyx potpebителей.

Сельское хозяйство – это отрасль экономики которая занимается производством продуктов питания и сырья для промышленности. Она включает в себя различные виды деятельности, такие как выращивание растений, животноводство и рыболовство. Главная цель сельского хозяйства - обеспечение населения качественной и доступной пищей.

Отже, транспорт забезпечує переміщення товарів і людей; промисловий сектор створює продукти для задоволення Отже, транспорт забезпечує переміщення товарів і людей; промисловий сектор створює продукти для задоволення потреб споживачів, а сільське господарство займається виробництвом продуктів харчування та сировини для промисловості. Кожна з цих галузей має свою особливу функцію і роль у економицi краju. Таким чином, вони ще й доповнюють одна однu i разoм cкладaют eфективне funkcionyваnnя ekonomiki яка пpacoje на благополучие всего общества.

Интересные вопросы
Предмет: Українська мова, автор: andreshsavras
1. Указати речення зі складеним дієслівним присудком.
А З літаками, що там не кажіть, стаєш куди мудрішим (О. Підсуха).
Б Аж ось стали хмарки збиратись.
В Життя Лесі Українки, її образ здається легендою (Р. Лубківський).
Г У лісах північної Волині самотів самотою хуторець Діброва (3 часопису).
2. Позначити речення зі складеним підметом.
А Київ завжди приваблював пожадливих ворогів своєю красою і багатством.
Б Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні (Т. Шевченко).
В Ось уже понад десять чотирнадцять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ (Р. Радишевський).
Г Софія Київська і Золоті Ворота, Видубицький монастир і Києво — Печерська лавра — це духовні символи національної історії та культури (Р. Радишевський).
3. Виділити речення з простим присудком, вираженим субстантивованим прикметником.
А Садок вже одцвітав.
Б Поранені прибували щодня.
В За столом сиділо троє.
Г Ніхто й не здогадувався.

4. Установити відповідність між присудками в реченнях та їхніми видами.
А Суцвіття дикої моркви — це кругла зелена куля (О. Донченко).
Б Борис Грінченко неймовірно багато встиг зробити для України (Л. Старовой)
В Рубін хотів підійти до Каленика Романовича розказати йому всю правду (І. Сенченко)
Г Українці споконвіку любили й шанували батьківський край (Г. Тарасенко)
Д У народних уявленнях земля завжди була символом багатства (Г. Тарасенко)
1
2
3
Простий дієслівний присудок
Складений іменний присудок
Складений дієслівний присудок

5. Установити відповідність між підметами в поданих реченнях і способами їх вираження.
А
Б
В
Г
Д
Брехати — не ціпом махати (Нар. творч.)
Двоє зроблять більше, ніж один (Нар. творч.)
Острів лежав удалечині (О. Донченко)
Знову замовкли обоє (Панас Мирний)
Стояло надвечір’я (І. Сенченко)
1
2
3
Іменник
Інфінітив
Числівник

6. Установити відповідність між реченнями і правилами, за якими треба поставити тире між підметом і присудком (розділові знаки пропущені).
А
Б
В
Г
Д
Вік звікувати не в гостях побувати (Нар. творч)
Добре ім’я найкраще багатство (Нар. творч.)
Три помножити на три дев’ять.
Я поет робітничої рані (В. Сосюра)
Звичаї неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і най
більших всенаціональних справах (О. Воропай)
1
2
3
4
Підмет і присудок виражені
іменниками у формі називного відмінка
Підмет і присудок виражені числівниками
Підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова
Підмет виражений особовим займенником і на нього падає логічний наголос
Предмет: Алгебра, автор: Аноним