Предмет: Немецкий язык, автор: scales2015b

Як будується речення з um...zu у німецькій мові

Ответы

Автор ответа: lawskija
0

Ответ:

Підрядні речення мети в німецькій мові. Щоб запитати «Навіщо», «З якою метою?» нам знадобиться питання Wozu?наприклад: Wozu brauchst du Geld? - Навіщо / Для чого тобі потрібні гроші?Щоб відповісти на питання «Навіщо / З якою метою?» (Wozu?) ми повинні використовувати um … zu або damit

Підрядні речення мети в німецькій Мові Як побудувати речення з конструкцією «um … zu»? Розглянемо на прикладі:— Wozu brauchst du Geld?- Ich brauche Geld, um glücklich zu sein. (Мета / для чого?)- Мені потрібні гроші для того, щоб бути щасливим. Дієслово не може стояти між um zu, воно стоїть тільки після цієї конструкції! Між um zu можуть стояти прикметники, іменники, доповнення, але НЕ дієслово!Якщо дієслово має відокремлюваний префікс, частка zu ставиться між префіксом та коренем дієслова!Du sollst heute früher ins Bett gehen, um morgen früh aufzustehen.

Підрядне речення мети в німецькій мовіКонструкція Um … zu використовується тоді, коли йдеться про одного й того ж діяча / особу, коли суб'єкт identisch. Підрядне речення мети з «damit» навпаки використовується в усіх випадках - і якщо йдеться про одну й ту ж особу / діяча, і якщо йдеться про 2-х різних осіб/діячів (Subjekt nicht identisch). Здебільшого підмети у головному і підрядному реченнях різніDer Vater muss Geld verdienen, damit seine Kinder studieren können.

Підрядне речення мети в німецькій мовіЯк і в інших різновидах підрядних речень, присудок стоїть на останньому місці. Якщо присудок виражений дієсловом з відокремлюваним префіксом, цей префікс об’єднується з коренем дієслова: Die Eltern sprechen leise, damit ihr Baby schneller einschläft.

Интересные вопросы
Предмет: История, автор: zadneprovskadasony
Прочитай уважно текст. Усі документи пов’язані між собою. Визнач головні ідеї та роль даних документів в історії України. Оформи думки за допомогою схеми чи таблиці.
Документ
  «Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, – була свого часу явищем наскрізь революційним… «Русалка Дністровая» … поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у пісьмі і правопису відбігла від старої традиції, значить рішучо встала проти літературно – церковного авторитету. Се вже було діло сміле таж неабияк сміле на свій час. Але   «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий – авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили проважилася виступити «Русалка». (Іван Франко)
  «Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити». (Яків Головацький)
   «Їх було троє. Один із них – енергійний, наполегливий, сміливий, готовий до самопожертви , на подвиг… Це – М.Шашкевич. другий – людина палкої вдачі, з широким польотом фантазії. Прагнув рішучих дій. Це – Іван Вагилевич. Третій – ініціативний, діловий, працелюбний. В той ж час – поміркований і обачний… Це – Яків Головацький. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на ниві національної культури, зокрема відродження української літератури в Галичині. Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення життя рідного народу, з широко запланованих фольклорно-етнографічних студій. Енергійні ентузіасти «руського слова» були окрилені процесами становлення нової української літератури на Наддніпрянщині, романтичним піднесенням , що охопило сусідні західно- й південнослов’янські народи і символізувало їхнє національно-культурне відродження. Літературно-художня діяльність гуртківців розвивається головним чином у романтичному річищі, її головні мотиви наснажені патріотичними ідеями. (О. Петраш)
  «Згодом слов’янські брати стали галичанам у великій пригоді: 4 вересня 1836 року Головацький вислав рукопис «Русалки Дністрової» Г. Петровичу, а цей зайнявся видавничими справами – і книга через три місяці побачила світ». Звичайно, серб Петрович видав «Русалку Дністровую» не безкоштовно, але допоміг галичанам надзвичайно. Це була перша книжка в Галичині, написана живою українською мовою, до того ж українським алфавітом. І мова, і букви свідчили, що Східна і Західна України – єдине тіло колись і в майбутньому передової та могутньої держави.» (О. Петраш)
Предмет: Литература, автор: hujbulyznikov5