Вирішить тільки прості речення



Я лежу на возі. Навколо, спинами до мене, сидять дід і батько з косарями. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер. Віз наш увесь дерев'яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім. До Десни верстов п'ять дуже складной дороги...По дорозі косарі гомоніли про різне, злазили з воза перед калюжами й на гору, потім сіда- ли, і я знову бачив навколо себе вгорі їх велетенські спини. А над спинами й косами у високому темному небі світили мені зорі й молодик (За О. Довжен- ком).​