Предмет: Литература, автор: marianofunpay

Кто может помочь по Гулливеру

Приложения:

Ответы

Автор ответа: Iwant2knowAall
1

Відповідь:

Пояснення:

У першій частині роману Свіфта “Мандри Лемюеля Гуллівера” Гуллівер показує себе як природну особистість, яка не залежить від соціальних умов і норм. Він не прагне до слави, багатства або влади, а лише до знань і досвіду.

Він також проявляє поєднання краси й добра, коли допомагає ліліпутам у їхньому конфлікті з Блефуску, хоча вони не завжди ставляться до нього з повагою і вдячністю. Він також не хоче завдавати шкоди своїм маленьким друзям, навіть коли вони покарали його за те, що врятував їх від пожежі.

У другій частині роману Гуллівер демонструє себе як розумну істоту, яка може аналізувати та порівнювати різні суспільства і культури. Він критично оцінює свою рідну Англію, порівнюючи її з Бробдінгнезом, де люди живуть у примітивних і жорстоких умовах, і з Лапутою, де науковий прогрес призводить до абсурдностей і тиранії. Він також захоплюється Лагадою, де люди намагаються поліпшити своє життя за допомогою розумних проєктів і експериментів.

У третій частині роману Гуллівер виявляє себе як практична людина, яка володіє багатьма корисними навичками та здатностями. Він може легко навчитися чужих мов, адаптуватися до нових обставин і розв'язувати складні проблеми. Він також показує свою майстерність у медицині, навігації, математиці та інших галузях знання. В цьому виявляється його освічення та раціональність.

У четвертій частині роману Гуллівер проявляє себе як справедлива людина, яка має високий моральний кодекс і не терпить насильства, обману або корупції. Він захоплюється гуїгнгмами, благородними конями, які живуть у гармонії з природою й одне з одним. Він також зневажає єгу, гидких істот в людській подобі, які символізують тваринні елементи людської природи. Він намагається наслідувати гуїгнгмів у своєму способі життя і мислення.


marianofunpay: Всю историю гулливера знаешЬ?
Интересные вопросы
Предмет: Українська мова, автор: kdola3014
Людина — це унікальна істота, яка є не просто
творінням вищого розуму, не просто відображенням Божої
мудрості, могутності, творчого потенціалу. Людина, з
погляду християнства, є особою, яка має власний розум,
власну волю, власні почуття.

Людина безсмертна не лише в релігійному розумінні,
але й у своїх ділах. Усе, що кожен з нас зробить,
матиме свій слід у майбутньому. Найзагальніше
покликання кожної людини — жити. І жити гідно. Часто
ми відволікаємося на дрібні і скороминущі речі, а це
принижує людину, робить її життя примітивним і
нецікавим.
Крім основного призначення, кожен має особисте
покликання. Бог кожного з нас любить і наділяє тим чи
іншим талантом, якоюсь характерною властивістю, яку
людина може розвинути або змарнувати. Навіть якщо ми
не відчуваємо в собі здібностей.

Тому треба навчитися прощати, жити в спільноті:
потішати самотніх, давати потребуючим. Ми маємо
творити добро і боротись зі злом. І якщо деколи
відступаємо від цього, то завжди можемо виправитись,
бо знаємо, що Бог нас очікує з любов’ю і прощенням
Продовжити переказ роздумами про те,
у чому, на вашу думку, сенс людського
життя. 315 сл
Предмет: Информатика, автор: zaikairina1986
Предмет: Физика, автор: baktiarkyzfariza
Предмет: История, автор: dianad149