Розвиток транспортної системи в Італії

Ответ:

Транспорт Італії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 301 340 км² (72-ге місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена в субмеридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 1140 км, зі сходу на захід — 515 км[2][3]. Географічне положення Італії дозволяє країні контролювати морські та повітряні транспортні шляхи в Південній Європі та Середземномор'ї; сухопутні коридори через перевали в Альпах та Паданською низовиною між країнами Південної, Західної та Східної Європи[4].

Специфікою транспортної системи Італії є такі її риси: 1. Найщільніша мережа транспортної інфраструктури на Півночі. 2. Італія є морською країною, але порти півострівної частини, за винятком Неаполя, невеликі, бо не мають значних хінтерландів. Будівництво нових спеціалізованих портів не змінює становища. 3. Залізниці й автостради півострова за своїми напрямками і густотою фактично повторили мережу стародавніх римських доріг, включаючи і славнозвісну Аппієву дорогу між Римом, Неаполем і Бриндізі.

Для сполучень з рештою Європи важливе значення мають узбережжя Рив'єри, тунелі під Монбланом та перевалом Фрежюсом, перевали і тунелі Сен-Бернар, Сімплон, Сен-Ґотард і Бреннер. Найдовшим є Сімплонський залізничний тунель — 19,8 км. Поромні переправи з'єднують півострів з островами Сицилія і Сардинія та з Грецією. Існує проект будівництва моста або тунелю через Мессінську протоку.

Більш ніж 90% пасажирів та 80% вантажів перевозиться автомобілями. Суперавтостради Італії (вони тут почали будуватися вперше і звідси їх назва) відповідають кращим міжнародним стандартам. Використовуються 25 млн легкових і 2 млн вантажних автомобілів. Більше половини автодоріг приходиться на Північну Італію. Сучасними швидкісними автомагістралями є Рим-Флоренція, Рим-Неаполь, Турин-НОвара, Падуя-Венеція, Мілан-Тревігліо і Мілан-Болонья. Загальна довжина автошляхів 669 тис.км, з них 6,5 тис.км. припадає на автостради. На другому місці за обсягом перевезень вантажів та пасажирів - залізничний транспорт, який діє з 1905-го року.

Наразі у модернізацію залізниць вкладаються значні обсяги фінансових вливань, за рівнем електрифікації залізниць Італія посідає одне з перших місць у світі. Деякі головні лінії різко виділяються своїм технічним оснащенням - на лінії Рим-Флоренція поїзд може розвивати швидкість до 200 км/год. Наразі функціонує 16,3 тис.км. залізниць. Італія має великий морський флот, а її авіакомпанія «Аліталіа» — серед найбільших у світі. Головними морськими портами (всього 144 порти) є Ґенуя, Трієст і Венеція.

Генуя служить морськими воротами для всього північного заходу Італії, а також для Швейцарії. Головний суперник Генуї на Адріатиці - Трієст, другий в Італії за вантажооборотом та один із найважливіших нафтових портів Європи. Через Трієст Італія зв'язується з іншими країнами Середземномор'я, Ближнім та Середнім Сходом, Східною Африкою та Східною Азією. Значно збільшився вантажооборот портів Південної Італії (Аугусти і Таранто), що пояснюється розвитком нафтопереробної та нафтохімічної промисловості.