Прорахунки політики П. Скоропадського (1918)

Петро Скоропадський став главою Української Держави під час періоду після Київської революції 1917-1918 рр. Його політика була спрямована на створення сильної національної держави, але була непопулярною серед населення. Дослідники розглядають прорахунки політики П. Скоропадського наступним чином:

1. Реформи в армії та керівництві. Петро Скоропадський зосередив свою увагу на реформах в армії, однак він не зумів запровадити ефективну військову стратегію та організацію армії. Крім того, він був критикований за набір в армію виключно українців, що спричинило погіршення стану відносин у багатонаціональній державі.

2. Економічні реформи. Політика Петра Скоропадського спрямовувалася на підтримку власників земельних ділянок та промислових підприємств. Незважаючи на це, його реформи не принесли економічного зростання, що призвело до злочинного скорочення соціальних витрат на освіту, охорону здоров'я та інші галузі.

3. Взаємовідносини з народом. Влада Петра Скоропадського викликала значний протест серед населення України, яке сприймало уряд як владу буржуазії, що підтримує інтереси власників землі і промислових підприємств. Таким чином, він не зумів здобути підтримки більшості населення, що призвело до падіння режиму.

Отже, взагалі політика Петра Скоропадського була неналежно організованою та невдалим експериментом в утворенні національної уряду в існуючих соціально-політичних умовах.