Проаналізувати будь-який вірш Леоніда Миколайовича Талалая.

Ответ:

Леонід Талалай належить до тих ліриків, у яких природа спонукає до роздумів про місце людини в цьому світі. Якраз таким є його вірш «Верхів’ями день догорів…», твір можна віднести до пейзажної лірики.

У ньому - сум за прожитим днем, а, може, прожитими роками, бажання осягнути світ і зрозуміти його. Проте провідний мотив твору в рядках:

...відстані майже нема

Між зіркою в небі і мною.

Таке може сказати тільки людина з великим життєвим досвідом, яка уважно, трепетно ставиться до навколишнього. Її і будемо вважати ліричним героєм твору.

Щоб краще передати його замилування літнім вечором, автор використовує метафори "день догорів", "піднялася пітьма", епітети "теплого літа," " прохололу підкову", "у сонній траві", порівняння "як усмішка теплого літа".

А риторичний оклик

Як хочеться все охопить

Очима, чуттями своїми!

виражає щирість почуттів ліричного героя.

Вірш написаний 3-стопним амфібрахієм, Стопа - катрен з перехресним римуванням. Такий віршовий розмір і така строфа надають твору розважливості, спонукають до вдумливого прочитання.

Використавши ці та інші художні засоби, Леонід Талалай закликає читача уважно ставитися до світу навколо і в собі, бо людина буде щасливою лише тоді, коли між цими світами "відстані майже нема"

Объяснение:

Сподіваюсь допоміг))