Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагменті джерела
«Для швидкого і сильнішого піднесення нашої руської письменності і розширення між народом усіх практичних наук виникла нагальна потреба у з'їзді всіх учених русинів, які б, порадившись і порозумівшись між собою, спільними силами взялися б розвивати руську письменність, досі за (тут має бути назва організації) недбану. Вони поділили б між собою роботу, до снаги кожному і по талану кожного, встановили б межі і форму язика. І отримали б сили для створення найважливішого для нас інституту з іменем ". За взірці взято було б такі заклади у чехів, сербів та інших слов'ян, за допомогою яких ці народи протягом короткого часу досягли високого степеня просвіти» (Я. Головацький).

Фрагмент джерела належить до промови Яківа Головацького на Соборі руських учених і любителів народного просвіщення, який відбувся у Львові 19-26 жовтня 1848 року. У цій промові Головацький висловлює ідею про необхідність створення Руської академії наук, яка б займалася розвитком української мови, літератури та науки. Він аргументує цю ідею тим, що українська письменність була занедбана та потребувала спільних зусиль учених русинів (українців), які б встановили норми і стандарти мови, а також забезпечили наукову та культурну просвіту народу. Він також наводить приклади інших слов'янських народів, які мали свої академії наук, які сприяли їхньому відродженню. Ця ідея була дуже прогресивною та патріотичною для того часу, але не знайшла підтримки серед австрійських влад, які не хотіли посилення національної свідомості українців. Руська академія наук була заснована лише у 1892 році, але з обмеженими повноваженнями та фінансуванням.