Які чинники - внутрішні чи зовнішні - відігали вирішальну роль у падінні гетьманського режиму?

Объяснение:

Падіння гетьманського режиму в Україні в XVIII столітті було спричинене як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Ось деякі ключові фактори:

Внутрішні чинники:

Політична нестабільність: Внутрішні політичні розбрати, боротьба за владу та недостатня стабільність в гетьманській системі призвели до внутрішнього розпаду та слабкості.

Соціальні конфлікти: Напружені соціальні відносини між різними верствами суспільства, а також конфлікти між гетьманом, шляхтою та іншими соціальними групами.

Влада Російської імперії: Втручання Російської імперії в українські справи та прагнення контролювати гетьманську владу сприяли внутрішній нестабільності.

Зовнішні чинники:

Військові конфлікти: Зовнішні вторгнення та військові конфлікти, зокрема Північна війна (1700-1721), сприяли виникненню внутрішніх проблем та розпаду гетьманської влади.

Дії іноземних сил: Вплив інших європейських держав, зокрема Австрійської та Польської, у регіоні та їхні спроби маніпулювати українськими справами також відігравали важливу роль.

Тиски Росії: Зміцнення влади Росії в регіоні та спроби здійснити повний контроль над гетьманщиною викликали опір та невдоволення серед української еліти.

Загалом, падіння гетьманського режиму було результатом взаємодії внутрішніх конфліктів та впливу зовнішніх сил, зокрема Російської імперії та інших європейських держав.