ДОПОМОЖІТЬ!!!!!
Написати твір Неоднозначність образу Степана Радченка.
Обсяг 2,5-- 3 сторінки

Найбільш відомий твір Валерія Підмогильного - роман "Місто". Головним героєм роману є Степан Радченко. Виходець із села, він приходить до міста та вступає до вищого навчального закладу. Через певні обставини хлопець не закінчує вузу, після чого влаштовується на роботу в журналі і одночасно починає займатись літературною творчістю. У Степана є багато друзів яких об'єднує літературне життя. На перший погляд це звичайний тип інтелігента перших пожовтневих років, але це тільки так здається. Валерій Підмогильний - майстер психологічного аналізу людської душі, який створив образ Степана дуже неоднозначним і доволі складним. Ця людина сповнена суперечностей. Зовні він гарний, привабливий, користується певним авторитетом у літературних колах, але насправді в нього темне нутро, яке багато хто не бачить. Як казав сам автор роману, залишилося в нього щось від дикого звіра. А місто, яке доволі привітно зустріло його, Степан хоче підтоптати і накоїти лиха. У душі головного героя постійний двобій добра і зла, а через свою неоднозначність герой не може визначити, що для нього найголовніше у цьому виборі. Іноді в голові Степана з'являються справді думки, не притаманні розумній людині. Посварившись з Максимом, він пішов геть, а в голові купа думок. З великим задоволенням він згадував про те, як душив і бив Максима з думками, що хоче вбити друга. Хлопець дуже любив літературу, вважав її найдорожчою у житті, він розцінює її, як першу ознаку розумної людини. Степан вважав, що він людина насиченого розуму і тому не повинен спілкуватися з людьми. Життя людей здавалося йому простим і не вартим ніякої уваги. Степан належав до тих людей, хто прагне постійно наближатися до поставленої мети, але не вміє відпочивати. Його бажання були різкими і поривними, вони палили його й кликали йти через великі труднощі. Поступово Степан потроху ставав володарем міста. Спочатку нова квартира, а потім знайомі люди, їх родичі та інші. З часом герой наче покохав Зосю, але доводив перевагу над особистим, читав їй мораль, в яку сам мало вірив. Хлопець часом відчував, що губить себе та його неоднозначність показувала себе і на зміну цим думкам приходили зовсім інші.

Сподіваюсь достатньо, можна спробувати розтягнути текст ширшими словами і фразами с роману.