УМОЯЮ, ПОМОГИТЕ СРОЧНО!!ДАЮ 100 БАЛОВ!
1. Суспільний лад державний устрій Російської імперії у XIX - поч. ХХ ст.
2. Буржуазні реформи в Росiйськiй iмперії:
а) селянська реформа 1861 р.;
б) земська та міська реформи;
в) судова реформа 1864 р. Суспільний 3. Ta лад Ta державний устрій Австрійської та Австро-Угорської імперій.
4. Буржуазні реформи в Австро- Ta Австрійській Угорській імперіях.​

Ответ:

1. У XIX - поч. ХХ ст. у Російській імперії був встановлений суспільний лад з великою централізацією влади, а сам устрій країни відображав абсолютну монархію з надмірною владою царя.

2. Буржуазні реформи в Російській імперії включали такі аспекти:

- **а) Селянська реформа 1861 р.** - скасування селянського обтяження і надання їм можливості викупу землі, але з обмеженнями, що обмежували їхню волю.

- **б) Земська та міська реформи** - ці реформи створювали самоврядування на місцях, надаючи обмежені можливості участі влади представникам місцевої буржуазії.

- **в) Судова реформа 1864 р.** - спрямована на створення незалежного суду з метою забезпечення правової справедливості.

3. Суспільний лад та державний устрій в Австрійській та Австро-Угорській імперіях також відображали централізовану монархію з великою кількістю національних меншин.

4. Буржуазні реформи в Австрійській та Австро-Угорській імперіях зазвичай спрямовувалися на вдосконалення адміністративної системи та національного урегулювання, але вони були менш радикальними, ніж в Російській імперії.

Відповідь:1:Абсолютизм,Феодальна структура суспільства,Національна політика,Реформи,Революції 1917 року

2:Буржуазні реформи в Російській імперії включають:

а) Селянська реформа 1861 р.: Ця реформа була спрямована на відміну кріпацтва і надання селянам обмеженої свободи. Кріпацькі селяни отримали право вибору місця проживання і стали власниками земельних ділянок, але це було обмежено обов'язковим викупом цих земель від держави.

б) Земська та міська реформи: Ці реформи проводились після реформи 1861 року і передбачали створення земських і міських самоврядувань. Земські сходи та міські думи отримали обмежені можливості управління справами на місцях.

в) Судова реформа 1864 р.: Ця реформа охопила судову систему і включала створення нової системи судів. Вона впроваджувала принципи незалежності суддів, прозорості і судочинства за участю громадян.

Пояснення:          3:Лад та державний устрій Австрійської та Австро-Угорської імперій були визначені їхньою політичною структурою, владарюванням, інституційною організацією та взаємовідносинами між різними національностями та територіями. Нижче розглядається структура імперій та їхня політична система.

Австрійська імперія:

Владарювання та Влада:

Монархія: Австрійська імперія була абсолютною монархією. Глава держави - імператор (на початку періоду Франц Йосиф І, пізніше Карл I).

Адміністративний лад: Країна була поділена на провінції, що мали відносну адміністративну автономію.

Багатонаціональність:Різні етнічні групи: Австрійська імперія включала різноманітні національності, такі як австрійці, чехи, угорці, поляки, італійці та інші.

Комплексна адміністративна структура: Намаганням було забезпечити автономію та представництво для різних етнічних груп.

Австро-Угорська імперія:

Два Королівства:

Два центри влади: Після Австро-Угорського компромісу 1867 року, імперія стала де-факто поділеною на Австрійське та Угорське королівства, кожне зі своїм коронованим володарем.

Багатонаціональність та Національна Автономія:

Автономія коронованих земель: Різні частини імперії (короновані землі) отримали певний ступінь автономії та власних парламентських систем, зокрема Угорщина та Галичина.

Монархія та Парламентська Система:

Двопалатний парламент: Австро-Угорська імперія мала двопалатний парламент - Дієт угорський та Рейхсрат австрійський.

Монарх: Імператор (початково Франц Йосиф І, а пізніше Карл I) був главою держави.

4:Австрійська імперія:

Окремі права для різних національних груп: Імператор Франц Йосиф II намагався надати окремі права та автономію різним національним групам, таким як угорці, чехи, поляки та інші. Наприклад, Австрія в 1867 році уклала Австро-Угорський компроміс, що надавав певний ступінь автономії королівству Угорщина в межах імперії.

Соціальні та економічні реформи: Здійснювалися реформи в сферах освіти, судочинства та економіки, зокрема впровадження капіталістичних елементів у господарюванні.

Угорська імперія:

Магіярізація: Угорці віддавали перевагу політиці магіярізації, тобто активному сприянню асиміляції різних етнічних груп під угорську культуру. З іншого боку, це призводило до протистоянь та конфліктів з іншими національностями в імперії.

Адміністративні реформи: Угорщина впроваджувала свої адміністративні та фінансові системи, в той час як Австрія зберігала свою систему.

Ці реформи намагалися вирішити проблеми, що виникали внаслідок багатонаціональності імперії, але, на жаль, часто вони лише частково врегульовували соціальні і політичні конфлікти, і в результаті цього в Австро-Угорській імперії виникали напруження, які сприяли подальшому розпаду імперії під час Першої світової війни.